Текст песни Пікардійська терція - Загадкова

Загадкова

Золота й небесна жінка

В золотім й небеснім місті,

В золотій своїй квартирі,

Місить глину, а не тісто.



Вона тішиться роботі,

Вона згадує про сон свій,

У її тісній квартирі,

Ночувало нині сонце.



Він тобі наснився, й потім,

Ти його зліпила з глини,

Ти не мала половини,

Нині маєш, не радієш.



Приспів:



Загадкова, загадкова, загадкова,

Без любові ти хотіла так любові,

Нині маєш і змовкаєш на півслові, загадкова,

Загадкова, загадкова, загадкова.



Золота й небесна жінка

В золотім й небеснім місті,

В золотій своїй квартирі,

Прошепоче ніжні вісті.



Не про те, що ніч ліпила

Своє щастя довгождане,

А про глину, як причину

Сну, безсоння і кохання.



Він тобі наснився, й потім,

Ти його зліпила з глини,

Ти не мала половини,

Нині маєш, не радієш.



Приспів



Він тобі наснився, й потім,

Ти його зліпила з глини,

Ти не мала половини,

Нині маєш, не радієш.

загадочная

Золотая и небесная женщина

В золотом и небесном городе,

В золотой своей квартире,

Месит глину, а не тесто.



Она радуется работе,

Она вспоминает о сне свой,

В ее тесной квартире,

Ночевали сейчас солнце.



Он тебе приснился, и потом,

Ты его слепила из глины,

Ты не имела половины,

Сейчас имеешь, не рады.



припев:



Загадочная, загадочная, таинственная,

Без любви ты хотела так любви,

Сейчас имеешь и смолкает на полуслове, загадочная,

Загадочная, загадочная, таинственная.



Золотая и небесная женщина

В золотом и небесном городе,

В золотой своей квартире,

Прошепчет нежные вести.



Не о том, что ночь лепила

Свое счастье долгожданное,

А о глине, как причину

Сна, бессонница и любви.



Он тебе приснился, и потом,

Ты его слепила из глины,

Ты не имела половины,

Сейчас имеешь, не рады.



припев



Он тебе приснился, и потом,

Ты его слепила из глины,

Ты не имела половины,

Сейчас имеешь, не рады.