Прихдить момент, коли все не вдається
Та в труднощах теба сподіватись на краще
Все можна змінити, тобі так здається
Але з кожним кроком все важче і важче
І ти з божевіллям вичерпуєш воду
Та ясно, цього не зробити самому
Стоїш, споглядаєш як тоне твій човен
І в думку не приходить, що ти також в ньому...
----------------------------------------------------------------------
Відкриваються очі
І з найближчих людей залишився один тільки я
Впала фортеця
Розвалилась ілюзія моя
----------------------------------------------------------------------
Просто лежиш, лежиш засинаєш
Спогади надії, очі закриті
Ніби востаннє повітря вдихаєш
Ніби востаннє хочеш прожити
Так солодко приємно себе пожаліти
Ти горнятка кусочок надбитий
свою самотність в душі вигріваєш
І не уявляєш, вона може вбити...
----------------------------------------------------------------------
Просто так важко прийняти реальне
Треба змиритись, все ж не передбачиш
Своє обличчя у руки ховаєш
Сльози течуть, але ти не плачеш
Так боляче дивитись як хтось тобі рідний
В вирішальний момент показує спину
І впевненим рухом похмура самотність
Шрамом на серці карбує картину...
Прихдить момент, когда все не удается
И в трудностях Теба надеяться на лучшее
Все можно изменить, тебе так кажется
Но с каждым шагом все тяжелее и тяжелее
И ты с безумием вычерпывают воду
И ясно, этого не сделать самому
Стоишь, смотришь как тонет твой лодка
И в голову не приходит, что ты также в нем ...
-------------------------------------------------- --------------------
открываются глаза
И из ближайших людей остался один только я
пала крепость
Развалилась иллюзия моя
-------------------------------------------------- --------------------
Просто лежишь, лежишь засыпаешь
Воспоминания надежды, глаза закрыты
Будто в последний раз воздух вдыхаешь
Будто в последний раз хочешь прожить
Так сладко приятно себя пожалеть
Ты чашки кусочек надбитые
свое одиночество в душе выигрывайте
И не представляешь, она может убить ...
-------------------------------------------------- --------------------
Просто так трудно принять реальное
Надо смириться, все же не предусмотришь
Свое лицо в руки прячешь
Слезы текут, но ты не плачешь
Так больно смотреть как кто-то тебе родной
В решающий момент показывает спину
И уверенным движением значительная одиночество
Шрамом на сердце чеканит картину ...
