це так як ідеш довго
по пустелі без води
і вбачаєш у всьому
струмки і дощі
а натомість помираєш
від зневоднення
від потреби того кого довго чекаєш
стаєш потопельником власних надії
я в тебе вкотре закохуюсь
це мов ракова пухлина
що постійно прогресує і розростається
своїми коренями по моєму тілі
і вакцини проти цього не існує
і потрібно змиритись
із заглибленням
із загибеллю
скільки змій
скільки зміг я їх вбивав
і сам ставав змією
щоб стати їхнім уподібненням
твої погляди то світло боже
і не ототожнюй його будь ласка
із втраченим завтрашнім раєм
нам потрібна всього лиш одна ніч
одне вбивство нашої відстані
я пролечу над твоїм домом яструбом
я ароматами впиватимусь айстрами
допоки світло й тягуча патока
не підскажуть де справжні пахощі
відчини вікно
вдихни трохи відчаю
самотньо відчалюю на пристані
я сам у пустелі
ти сама понад небом літаєш розхристана
Это как ты проходишь долгое время
на пустыне без воды
и увидеть во всем
Ручьи и дождь
Вместо этого ты умрешь
от обезвоживания
от необходимости того, что вы долго ждете
Вы становитесь утоплением своей собственной надежды
Я через некоторое время я влюбляюсь в тебя
Это как рак
это постоянно прогрессирует и растут
со своими корнями на моем теле
и вакцины против этого не существуют
И вам нужно поставить
с углублением
С смертью
Сколько змей
Сколько я мог бы убить их
И сам стал змеей
Стать их подобием
Ваши взгляды - свет бога
и не идентифицируйте это, пожалуйста
С потерянным завтрашним раем
Нам нужно всего одну ночь
Одно убийство нашего расстояния
Я оставляю за домом Hawk
Я буду визжать астры
До светлых и вязких паточек
не скажу, где настоящие ароматы
Открой окно
Вдыхать маленькое отчаяние
Одинокий отрядный на пирсе
я сам у пустелі
ти сама понад небом літаєш розхристана
