це щось таке що живе десь глибоко під ребрами
під нашими словами нервами
порізами на виделках і хребцях
ці вірші мов порно кожен по-різному самотній
я лягаю спати коли ти ще не зовсім п'яна від спокою
але трохи голодна бо поряд немає мене
немає вдалої миті для щастя
малюй мені квіти помадами на шкірі
запахи вина десь на глибині втрачених спогадів
цей сніг раптово випав на волосся
а дні собі рвуться на рубцях мов слабкий шовк
я пішов а ти залишилась шукати істину
і просто дуже сильно хочеться спати
настрій вчорашнього
настрій холодного сонця і цигарок
падай мені твердою водою на руки
зігрівайся кров'ю у грудях
я на кордоні між тобою і мною
небо поглинає каміння мов простір повітря
я не сліпий бо ще відчуваю тебе
а сонце лягає надто швидко ніж зазвичай
час молитись за нашу історію
час кохатись у горах і вбирати тепло
ти гончар бо ліпиш мене із власного тіла чи глини
навмисно вимазуєш руки щоб я обмивав їх росою
і цілував
сліди твої
тінь твою
сльози твої
амінь
it's something that lives somewhere deep under the ribs
below our nerves
cuts on forks and vertebrae
each of these poems is different in loneliness
I go to bed when you're not quite drunk yet
but I'm a little hungry because I'm away
there is no good moment for happiness
draw me lipstick flowers on the skin
the smells of wine somewhere in the depths of lost memories
this snow suddenly fell on my hair
and the days of their tears are scarred like weak silk
I went and you were left to find the truth
and just really want to sleep
the mood of yesterday
mood of cold sun and cigarettes
drop me some hard water on my hands
warm up with blood in your chest
I'm on the border between you and me
sky absorbs stones like air space
I am not blind because I still feel you
and the sun goes down too fast than usual
time to pray for our story
time to love the mountains and absorb the heat
you are a potter because you mold me from your own body or clay
deliberately smear your hands so I can wash them with dew
and kissed
your footprints
your shadow
your tears
amen
