Росли у вдовиній хаті
Брати синьоокі – русини,
замалі їм здалися Карпати,
Подалися долі шукати.
Приспів:
Шукай, не шукай свою долю, шукай не шукай.
А доля братів розкидала.
І краще б її не не шукати.
Як вдарили громом гармати,
Пішли два брати воювати.
Приспів:
Воювали козаки синьооких яничар.
Як здригнулися Карпати,
Турок вбив свого старшого брата.
До схід сонця трава похилилась
Бо гадюкою мати зробилась.
Затруїла зловісна гадюка
У шатрі після бою синочка.
Приспів:
Воювали козаки синьооких яничар.
Росте у зелених горах
Квітка русинського горя.
Вона поросла у чагарах
Із серця мого яничара.
Як вечір спаде на крижі,
Старезним гуцульським хижам,
Розкриє пелюстки хижі
Чорна квітка забутих легенд.
Приспів:
Ой заграй, моя трембіто,
Підростають діти.
They grew up in a widow's house
Blue-eyed brothers - Ruthenians,
the Carpathians seemed too small for them,
Fate set out to look.
Refrain:
Seek, do not seek your destiny, seek do not seek.
And the fate of the brothers scattered.
And it would be better not to look for it.
As the cannon thundered,
Two brothers went to war.
Refrain:
The Cossacks fought the blue-eyed janissaries.
How the Carpathians shuddered,
The Turk killed his older brother.
By sunrise the grass was bent
Because the mother became a viper.
Poisoned by a sinister viper
In the tent after the fight son.
Refrain:
The Cossacks fought the blue-eyed janissaries.
Grows in green mountains
Flower of Ruthenian grief.
She grew up in the bushes
From the heart of my janissary.
As the evening falls on the cross,
Old Hutsul huts,
Will open the petals of carnivores
Black flower of forgotten legends.
Refrain:
Oh, play, my trembito,
Children are growing up.
