Скажіть, куди ви дивитесь, вікна?
За ким плачете вибитим склом
Чиї голоси в залишках стін
Лунають в тобі, кинутий дім?
Скажи мені, чи тобі видно
Птаху білий, за горизонт?
Куди поведеш зграю свою
Від порожніх тепер її колисок?
Скільки не договорили, не домріяли ми до тої весни?
Скільки в голові залишилось крім
Тільки не ти, тільки не ти
Тільки не ти, тільки не ти
Хвилина мовчання - то галас вище неба
Від сюди й назавжди, в середині у тебе
Чергове влучання, будь-де, - у саме серце
Розпаленим шрамом, що вже і не зійдеться
Скажи мені, на чию усмішку
Ллє сльози дощ крізь зірваний дах?
Збирає з-під ніг фото старі
Чи є де ще ті, хто дивиться з них?
Мов крапка в книжці спалене ліжко
Єдиний спогад - втрачений шлях
І скільки всього у багатьох
Більше нема в порожніх очах?
Скільки не договорили, не домріяли ми до тої весни?
Скільки серця залишає фраза
Тільки не йди, тільки не йди
Тільки не йди, тільки не йди
Хвилина мовчання - то галас вище неба
Від сюди й назавжди, в середині у тебе
Чергове влучання, будь-де, - у саме серце
Розпаленим, розпаленим шрамом шрамом
Хвилина мовчання - то галас вище неба
Від сюди й назавжди, в середині у тебе
Чергове влучання, будь-де, - у саме серце
Розпаленим шрамом, що вже і не зійдеться
Скажи мне, где ты выглядишь, окна?
От кого ты плачешь с разбитым стеклом
Чьи голоса в остатках стен
Вы, брошенный дом?
Скажи мне, видны ли вы
Птица белая, для горизонта?
Куда вы приведете к стаду своего
От пустого теперь ее колыбели?
Сколько не согласилось, мы не добрались до этой весны?
Сколько в голове осталось кроме
Только не ты, просто не ты
Только не ты, просто не ты
Минутная тишина - это шум над небом
Отсюда и навсегда, в середине вас
Еще один удар, где угодно - в самом сердце
Зажиганный шрам, который больше не встретится
Расскажи мне, чья улыбка
Слезы заливают дождь через разорванную крышу?
Собирает из -под ног фотографий старые
Есть ли еще, кто смотрит на них?
Как точка в книге сгоревшей кровати
Единственное воспоминание - это потерянный путь
И сколько у многих есть
Больше не в пустых глазах?
Сколько не согласилось, мы не добрались до этой весны?
Сколько сердца оставляет фраза
Только не уходи, просто не уходи
Только не уходи, просто не уходи
Минутная тишина - это шум над небом
Отсюда и навсегда, в середине вас
Еще один удар, где угодно - в самом сердце
Растопленная, зажженная скрем
Минутная тишина - это шум над небом
Отсюда и навсегда, в середине вас
Еще один удар, где угодно - в самом сердце
Зажиганный шрам, который больше не встретится
