• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Сергій Жадан - Ойра - Темна Жінка

    Просмотров: 15
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Тут находится текст песни Сергій Жадан - Ойра - Темна Жінка, а также перевод, видео и клип.

    І жінка з чорним, як земля, волоссям,
    яку я знаю вже стільки років,
    живе собі, не переймаючись зовсім,
    поміж ранкового світла й вечірніх мороків.

    Поміж заліза й гарячого листя,
    поміж стін і пташиних криків,
    поміж підземних русел, що переплелися,
    поміж усіх своїх снів і фріків.

    Вона ходить собі на стадіони й ринки,
    ховаючи в куртці телефон і флягу.
    І я готовий палити сусідські будинки,
    щоби вона звернула на мене увагу.

    Я готовий позбавити міста керування
    і на портвейн перетворювати озерну воду,
    лише б вона, згадуючи про моє існування,
    писала мені листи про життя і погоду.

    Я готовий влаштовувати на її вулиці страйки,
    лише б бути ближче до її ніжності й люті
    і слухати її постійні байки
    про те, з ким вона спить і кого вона любить.

    Я вигадаю нові літери та розділові знаки,
    я вб’ю всіх старих поетів, які ще щось пишуть,
    щоби вона забувала про те, що могла знати,
    щоби вона дивилася в темряву й слухала тишу.

    Небо за її вікнами буде холодне й зелене.
    Дощ буде заливати пам’ять її невичерпну.
    Хай забуває про все.
    Хай забуває навіть про мене.
    Лише про мене хай забуває в останню чергу.

    И женщина с черным, как земля, волосами,
    которую я знаю уже столько лет,
    живет себе, не заботясь вовсе,
    между рассвета и вечерних мрак.

    Между железа и горячего листья,
    между стен и птичьих криков,
    между подземных русел, что переплелись,
    Из всех своих снов и фриков.

    Она ходит себе на стадионы и рынки,
    пряча в куртке телефон и флягу.
    И я готов курить соседские дома,
    чтобы она обратила на меня внимание.

    Я готов лишить города управления
    и на портвейн превращать озерную воду,
    лишь бы она, вспоминая о существовании,
    писала мне письма о жизни и погоду.

    Я готов устраивать на ее улице забастовки,
    только бы быть ближе к ее нежности и ярости
    и слушать ее постоянные байки
    о том, с кем она спит и кого она любит.

    Я придумаю новые буквы и знаки препинания,
    я убью всех старых поэтов, еще что-то пишут,
    чтобы она забывала о том, что могла знать,
    чтобы она смотрела в темноту и слушала тишину.

    Небо за ее окнами будет холодное и зеленый.
    Дождь будет заливать память ее неиссякаемую.
    Пусть забывает обо всем.
    Пусть забывает даже обо мне.
    Только обо мне пусть забывает в последнюю очередь.

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет