Тарас Шевченко
Буває, іноді старий
Не знає сам, чого зрадіє,
Неначе стане молодий,
І заспіває... як уміє.
І стане ясно перед ним
Надія ангелом святим,
І зоря, молодість його,
Витає весело над ним.
Що ж се зробилося з старим,
Чого зрадів оце? Того,
Що, бачите, старий подумав
Добро якесь комусь зробить.
А що ж, як зробить? Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить!
Не раз такому любо стане,
Не раз барвінком зацвіте.
Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка поросте.
Taras Shevchenko
Sometimes, sometimes old
He does not know what will make him happy,
It's like he's getting young,
And he sings ... as best he can.
And it will become clear to him
Hope as a holy angel,
And the star, his youth,
Soaring merrily over him.
What happened to the old man,
Why was he happy? Togo,
What, you see, the old man thought
Someone will do good to someone.
And what will he do? It's good to live
Therefore, whose soul and thought
Well learned to love!
More than once such a love will happen,
More than once periwinkle blooms.
So, sometimes in a dark pit
The holy sun will look,
And in the dark pit, as if
Green grass will grow.
