Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі
Слова: Іван Франко
Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання.
В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто взнає, який я чуття скарб бaгатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Ті скарби найкращі душі молодої
Розтративши марно, без тями,
Жебрак одинокий, назустріч недолі
Піду я сумними стежками.
Rozviytesya with the wind, the leaves withered
Word: John Franco
Rozviytesya with the wind, the leaves withered ,
Rozviytes as quiet sigh !
Nezhoyeni wounds nevtysheni sorrows ,
Zavmerleye heart of love.
In wilted pieces of paper can guess who
The beauty of the whole green grove ?
Who knows , I sense a treasure bahatyy
In those verses have put vbohiyi ?
Those treasures of the best young soul
Roztratyvshy useless, without consciousness,
Beggar alone , to meet adversity
I will go sad paths.
