Вже ключ перелітних птахів відлітає
До іншого краю, де сонце й тепло,
А ти одинокий стоїш і гадаєш,
Та думаєш думу про те, що було.
Був юний, веселий у веснах кохався,
І вроду свою над усе цінував.
Над річкою дуб до верби залицявся,
А ти там дівчину свою цілував.
Тоді ти про неї подумав: негарна,
До іншої стежку кохання проклав.
Та тільки надія її була марна,
Ти й третю кохав, рік за роком спливав.
Синочок далеко від тебе зростає,
З батьків біля нього лиш мати одна.
Ніколи листів він твоїх не читає
І пише в анкеті, що батька нема.
Далеко від тебе щаслива родина:
Кохана твоя, рідний син та онук.
На серці у тебе бажання єдине –
Їх взяти в обійми поморщених рук.
Птахи перелітні, забувши про втому,
Над морем, землею щасливі летять.
Вони прилітають до рідного дому,
Щоб вивести зграї своїх пташенят.
Щоночі у снах своїх виразно бачиш,
Як птах перелітний гніздо своє в’є.
У снах тих кричиш і знедолено плачеш,
Бо не збудував ти гніздечко своє.
For key migratory birds flying away
To another country, where the sun and the heat,
And you stand alone and think,
Duma and think about what happened.
He was young, fun in the spring he made love,
And above all its beauty appreciated.
Above the river willow oak to courting,
And you kissed a girl there.
Then you think about it: ugly,
The other path paved love.
And just hope it was useless,
You are loved and third, year after year pop up.
Little boy away from you increases,
With parents about it only have one.
Never letters he reads your
I wrote in the questionnaire that no father.
Away from you happy family:
Beloved thine own son and grandson.
At heart you desire in one -
They take the arms pomorschenyh hands.
Migratory birds, forgetting fatigue,
Over the sea, earth happy flying.
They arrive to the home,
To bring the flocks of their chicks.
Every night his dreams clearly see,
As migratory bird builds its nest.
In the dreams of underprivileged screaming and crying,
Because you had built their nest.
