текст Євгенії Власової в обробці Фоззі
Вітер надії... теплий та ніжний
І по хвилях я біжу
До сонця і світла, слідом за вітром
Я лечу на крилах сну...
I
Знаю я, де живе мрія
Хочеш, я навчу тебе літати
Зможу здійснити всі твої бажання
Але якщо будеш ти пам’ятати
Я сказати тобі не можу,
Чому сумують її очі
Її сльоза рятує від болю
Запам’ятай це, якщо захочеш...
II
Вітер надії в дії, я рахую мрії
Мрії папірцями падають у стіл
Вона чекає, у вітра питає
Чому саме ми, люди, не маємо крил
Я певною мірою відчуваю шкірою,
Як вітер її надіїї набуває сил
Лине попід хмарами старими растафарами
Спокій порушує, підіймає пил
Я сказати тобі не можу,
Чому сумують її очі
Її сльоза рятує від болю
Запам’ятай це, якщо захочеш...
Eugenia Vlasova text in processing Fozzy
Wind of hope ... a warm and gentle
And I'm running on the waves
By the sun and light wind behind
I'm flying on the wings of a dream ...
I
I know where he lives the dream
Want me to teach you to fly
Can make all your desires
But if thou shalt remember
I can not tell you,
Why mourn her eyes
It makes tears of pain
Remember this, if you want ...
II
Wind of Hope in action, I consider dreams
Dream pieces of paper fall to the table
She waits in the wind asks
Why we humans do not have wings
I feel to some extent the skin,
As wind power becomes nadiyiyi
Lin old Rastafarian under clouds
Calm penalized, raises dust
I can not tell you,
Why mourn her eyes
It makes tears of pain
Remember this, if you want ...
