Давай, скажи їй щось, зупини
Немає жодної ночі, немає війни
Серед цієї темряви та висоти
Є лише її вперте бажання піти
Хто іще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти?
Просто спини її, не відпускай її
Хай далі говорить усі дурниці свої
Хай далі змішує кров свою зі слізьми
Потім колись вона піде
Але хай залишиться до зими
Подивись, які тепер довгі ночі, які тягучі дими
Навіть якщо світло зранку буде сліпуче та голубе
Вона все одно послухає лише тебе!
Навіть якщо її святі будуть суворі та злі
Хай це станеться потім чи не станеться взагалі
Але не відпускай її доки сонце проступає в імлі
Навіть якщо завершиться осінь і почнеться зима
Вона все одно найбільше боїться лишатись сама
Навіть якщо її святі будуть добрими у своїй журбі
Вона все одно може поскаржитись лише тобі
Можливо тому, що найсамотніше почувається саме в юрбі
Скажи їй щось, чого ніколи не говорив
Щось про людей і птахів, про тварин і риб
Щось про вічність вугілля і невагомість зерна
Про те, що життя має тривати навіть тоді, коли триває війна
Хто тобі, зрештою, ще повірить, якщо не вона?
Come on, tell her something, stop
There is no night, no war
In the midst of this darkness and height
There is only her stubborn desire to leave
Who else, tell me, will calm down and stop, if not you?
Just put her back, don't let her go
Let him continue to speak all his nonsense
Let him continue to mix his blood with tears
Then one day she will leave
But let it stay until winter
Look what long nights are now, what lingering smoke
Even if the light in the morning is dazzling and blue
She will still listen only to you!
Even if her saints are stern and evil
Whether it happens later or not at all
But do not let her go until the sun appears in the mist
Even if autumn ends and winter begins
She is still most afraid of being left alone
Even if her saints are kind in their grief
She can still only complain to you
Probably because it feels loneliest in the crowd
Tell her something you never said
Something about people and birds, about animals and fish
Something about the eternity of coal and the weightlessness of grain
That life must go on even when the war is going on
Who else will believe you, if not her?
