Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.18

Всі танцюють, а Галайда
Не чує, не бачить.
Сидить собі кінець стола,
Тяжко-важко плаче,
Як дитина. Чого б, бачся?
В червонім жупані,
У золоті, слава є,
Та нема Оксани;
Ні з ким долю поділити,
Ні з ким заспівати;
Один, один сиротою
Мусить пропадати.
А того, того й не знає,
Що його Оксана
По тім боці за Тікичем
В будинку з панами,
З тими самими ляхами,
Що замордували
Її батька. Недолюди,
Тепер заховались
За мурами та дивитесь,
Як жиди конають,
Брати ваші! А Оксана
В вікно поглядає
На Лисянку засвічену.
«Де то мій Ярема?» —
Сама думає. Не знає,
Що він коло неї,
У Лисянці, не в свитині —
В червонім жупані,
Сидить один та думає:
«Де моя Оксана?
Де вона, моя голубка
Приборкана, плаче?»
Тяжко йому.
А із яру
В киреї козачій
Хтось крадеться.
«Хто ти такий?» —
Галайда питає.
«Я посланець пана Гонти.
Нехай погуляє,
Я підожду».
«Ні, не діждеш,
Жидівська собако!»
«Ховай Боже, який я жид!
Бачиш? Гайдамака!
Ось копійка... подивися...
Хіба ти не знаєш?»
«Знаю, знаю», — і свячений
З халяви виймає.
«Признавайсь, проклятий жиде,
Де моя Оксана?»
Та й замахнувсь.
«Ховай Боже!..
В будинку... з панами
Вся в золоті...»
«Виручай же!
Виручай, проклятий!»
«Добре, добре... Які ж бо ви,
Яремо, завзяті!
Іду зараз і виручу:
Гроші мур ламають.
Скажу ляхам — замість Паца...»
«Добре, добре! Знаю.
Іди швидче!»
«Зараз, зараз!
Гонту забавляйте
З півупруга, а там нехай.
Ідіть же гуляйте...
Куди везти?»
«У Лебедин!
У Лебедин — чуєш?»
«Чую, чую».
І Галайда
З Гонтою танцює.
А Залізняк бере кобзу:
«Потанцюй, кобзарю,
Я заграю».
Навприсядки
Сліпий по базару
Оддирає постолами,
Додає словами:
«На городі постернак, постернак;
Чи я ж тобі не козак, не козак?
Чи я ж тебе не люблю, не люблю?
Чи я ж тобі черевичків не куплю?
Куплю, куплю, чорнобрива,
Куплю, куплю того дива.
Буду, серце, ходить,
Буду, серце, любить.
Ой гоп, гопака!
Полюбила козака,
Та рудого, та старого —
Лиха доля така,
Іди ж, доле, за журбою,
А ти, старий, за водою,
А я — так до шинку.
Вип’ю чарку, вип’ю другу,
Вип’ю третю на потугу,
П’яту, шосту, та й кінець.
Пішла баба у танець,
А за нею горобець,
Викрутасом-вихилясом...
Молодець горобець!
Старий рудий бабу кличе,
А та йому дулі тиче:
«Оженився, сатано, —
Заробляй же на пшоно;
Треба діток годувать,
Треба діток одягать.
А я буду добувать,
А ти, старий, не гріши,
Та в запічку колиши,
Та мовчи, не диши».
Як була я молодою преподобницею,
Повісила хвартушину над віконницею;
Хто йде — не мине,
То кивне, то моргне.
А я шовком вишиваю,
В кватирочку виглядаю:
«Семени, Івани,
Надівайте жупани,
Та ходімо погуляймо,
Та сядемо заспіваймо».
Заганяйте квочку в бочку,
А курчата в вершу
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
І... гу!
Загнув батько дугу,
Тягне мати супоню;
«А ти зав’яжи, доню».

Everyone is dancing, and Galaida
Does not hear, does not see.
Sitting at the end of the table,
Heavily cries,
As a child. What would you see?
In a red robe,
In gold, glory is,
There is no Oksana;
To share fate with no one,
No one to sing with;
One, one orphan
It must disappear.
And he doesn't know that,
What is his Oksana
On the other side behind Tikich
In the house with the gentlemen,
With the same huts,
That murdered
Her father. Inhumans,
Now they hid
Behind the walls and look,
As the Jews die,
Your brothers! And Oksana
He looks out the window
On Lysyanka lit.
"Where is my Yarema?" -
She thinks. Doesn * t know,
What is he around her,
In Lysyanka, not in the cave -
In a red robe,
He sits alone and thinks:
"Where is my Oksana?"
Where is she, my dove
Tame, crying? ”
It's hard for him.
And from the ravine
In the Cossack kirei
Someone is stealing.
"Who are you?" -
Galaida asks.
"I am Mr. Gonta's envoy.
Let him take a walk
I'll wait. "
"No, you're not raining,
Jewish dog! ”
"God forbid, what a Jew I am!
See? Gaidamaka!
Here's a penny ... look ...
Don't you know? ”
"I know, I know," and the saint
He takes it out of the freebie.
"Confess, cursed Jew,
Where is my Oksana? ”
Yes, and swung.
"God forbid! ..
In the house ... with the gentlemen
All in gold ... "
"Help!"
Help, damn it! ”
"All right, all right ... What are you,
Yaremo, zealous!
I go now and help:
Money breaks the wall.
I'll tell the lyakhs - instead of Pat ... "
"Good! I know.
Go faster! ”
“Now, now!
Entertain shingles
With a half-elastic, and there let.
Go for a walk ...
Where to take? ”
“To Lebedin!
Do you hear Lebedyn? ”
"I hear, I hear."
And Galaida
She dances with Gonta.
And Zaliznyak takes the kobza:
"Dance, kobzar,
I'll flirt. "
Squats
Blind in the bazaar
Tears off the posts,
Adds words:
"In the garden posternak, posternak;
Am I not a Cossack or a Cossack to you?
Or do I not love you, do not love?
Shall I not buy you shoes?
I will buy, I will buy, marigolds,
I'll buy, I'll buy that miracle.
I will, heart, walk,
I will, heart, love.
Oh gop, gopaka!
She fell in love with a Cossack,
And red, and old -
Bad luck so
Go, fate, for sorrow,
And you, old man, for water,
And I - so to the pub.
I'll have a drink, I'll have a friend,
I'll have a third drink,
Fifth, sixth, and the end.
The woman went to the dance,
And behind her a sparrow,
Dodge-twist ...
Well done sparrow!
An old red-haired woman calls,
And she told him:
"Married, Satan,"
Make money on millet;
It is necessary to feed children,
It is necessary to dress children.
And I will extract,
And you, old man, do not sin,
And in the oven once,
But shut up, don't breathe. "
As a young reverend,
She hung a hawk over the shutter;
Who goes - will not pass,
He nods, then blinks.
And I embroider with silk,
In the window I look:
«Semeni, Ivana,
Put on robes,
And let's go for a walk,
Let's sit down and sing. "
Drive the hen into the barrel,
And the chickens in the poem
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
And ... gu!
The father bent the arc,
Pulls to have supunya;
"And you tie it, daughter."