Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки ч.23

Всі гуляють. А де ж Гонта?
Чом він не гуляє?
Чому не п’є з козаками?
Чому не співає?
Нема його; тепер йому,
Мабуть, не до неї,
Не до співи.
А хто такий
У чорній киреї
Через базар переходить?
Став; розрива купу
Ляхів мертвих: шука когось.
Нагнувся, два трупи
Невеликих взяв на плечі
І, позад базару,
Через мертвих переступа,
Криється в пожарі
За костьолом. Хто ж це такий?
Гонта, горем битий,
Несе дітей поховати,
Землею накрити,
Щоб козацьке мале тіло
Собаки не їли.
І темними улицями,
Де менше горіло,
Поніс Гонта дітей своїх,
Щоб ніхто не бачив,
Де він синів поховає
І як Гонта плаче.
Виніс в поле, геть од шляху;
Свячений виймає,
І свяченим копа яму.
А Умань палає,
Світить Гонті до роботи
І на дітей світить.
Неначе сплять одягнені.
Чого ж страшні діти?
Чого Гонта ніби краде
Або скарб ховає?
Аж труситься. Із Умані
Де-де чуть — гукають
Товариші гайдамаки:
Гонта мов не чує,
Синам хату серед степу
Глибоку будує.
Та й збудував. Бере синів,
Кладе в темну хату,
Й не дивиться, ніби чує:
«Ми не ляхи, тату!»
Поклав обох; із кишені
Китайку виймає;
Поцілував мертвих в очі,
Хрестить, накриває
Червоною китайкою
Голови козачі.
Розкрив, ще раз подивився...
Тяжко-важко плаче:
«Сини мої, сини мої!
На ту Україну
Дивітеся: ви за неї
Й я за неї гину.
А хто мене поховає?
На чужому полі
Хто заплаче надо мною?
Доле моя, доле!
Доле моя нещаслива!
Що ти наробила?
Нащо мені дітей дала?
Чом мене не вбила?
Нехай вони б поховали,
А то я ховаю».
Поцілував, перехрестив,
Покрив, засипає:
«Спочивайте, сини мої,
В глибокій оселі!
Сука мати не придбала
Нової постелі.
Без васильків і без рути
Спочивайте, діти,
Та благайте, просіть Бога,
Нехай на сім світі
Мене за вас покарає,
За гріх сей великий.
Просіть, сини! Я прощаю,
Що ви католики».
Зрівняв землю, покрив дерном,
Щоб ніхто не бачив,
Де полягли Гонти діти,
Голови козачі.
«Спочивайте, виглядайте,
Я швидко прибуду.
Укоротив я вам віку,
І мені те буде.
І мене вб’ють... коли б швидче!
Та хто поховає?
Гайдамаки!.. Піду ще раз,
Ще раз погуляю!..»

Пішов Гонта, похилившись;
Іде, спотикнеться,
Пожар світить; Гонта гляне,
Гляне — усміхнеться.
Страшно, страшно усміхався,
На степ оглядався.
Утер очі... Тілько мріє
В диму, та й сховався.

Everyone is walking. And where is Gonta?
Why doesn't he walk?
Why not drink with the Cossacks?
Why doesn't he sing?
He is not there; now to him
Probably not to her,
Not to sing.
And who is that
In black kireya
Going through the bazaar?
Pond; tearing the pile
Lyakhiv dead: looking for someone.
He bent down, two corpses
He took the small ones on his shoulders
And, behind the bazaar,
Because of the dead transgressions,
Lying in a fire
Behind the church. Who is this?
Shingle, beaten with grief,
Carries to bury children,
Cover with earth,
To the Cossack small body
The dogs did not eat.
And the dark streets,
Where less burned,
Gonta carried his children,
That no one saw
Where he will bury his sons
And how Gonta cries.
Took out into the field, out of the way;
The saint takes out,
And the sacred dig a pit.
And Uman is on fire,
Gonti shines to work
And it shines on children.
As if asleep dressed.
Why are children scary?
What Gonta seems to be stealing
Or does the treasure hide?
It's shaking. From Uman
Somewhere a little - they shout
Comrades Haydamaky:
Gonta does not hear languages,
Sons of the house in the middle of the steppe
Deep builds.
Yes, and built. Takes sons,
Puts in a dark hut,
And he doesn't look as if he hears:
"We're not bastards, Dad!"
Put both; out of pocket
He takes out the Chinese woman;
He kissed the dead in the eyes,
Baptizes, covers
Red Chinese
The heads of the Cossacks.
Opened, looked again ...
Heavily cries:
"My sons, my sons!
To that Ukraine
Look: you are for her
And I die for her.
And who will bury me?
In someone else's field
Who will cry over me?
Down with me, down with me!
Down my unhappy!
What did you do?
Why did she give me children?
Why didn't she kill me?
Let them bury,
And then I hide. "
Kissed, crossed,
Cover, fall asleep:
"Rest, my sons,
In a deep house!
The bitch mother did not buy
New bed.
Without cornflowers and without root
Rest, children,
But pray, ask God,
Let in seven worlds
He will punish me for you,
For this great sin.
Ask, sons! I'm sorry
What are you Catholics?
He leveled the ground, covered it with sod,
That no one saw
Where did the Gonta children die,
The heads of the Cossacks.
"Rest, look,
I'll be there soon.
I shortened your life,
And it will be for me.
And I'll be killed ... if only sooner!
And who will bury?
Haidamaki! .. I'll go again,
I'll take another walk! .. »

Gonta left, bending down;
Goes, stumbles,
The fire is shining; Gonta look,
He looks and smiles.
Scary, scary smile,
He looked back at the steppe.
He wiped his eyes ... He only dreams
In the smoke, and hid.