Кума моя і я
В Петрополіськім лабіринті
Блукали ми — і тьма, і тьма...
«Ходімо, куме, в піраміду,
Засвітим світоч». І зайшли.
Єлей і миро принесли.
І чепурненький жрець Ізіди,
Чорнявенький і кавалер,
Скромненько длань свою простер,
І хор по манію лакея,
Чи то жерця: «Во Іудеї
Бисть цар Саул». Потім хор
Ревнув з Бортнянського: «О скорбь,
О скорбь моя! О скорбь велика!»
Кума моя и я
В Петрополиським лабиринте
Блуждали мы - и тьма , и тьма ...
« Пойдем, кум , в пирамиду ,
Зажги светоч ». И зашли .
Елей и миро принесли.
И чистенький жрец Изиды ,
Чернявенький и кавалер ,
Скромненько длань свою простер ,
И хор по манию лакея ,
То жреца : «Во Иудеи
Бысть царь Саул ». затем хор
Рявкнул с Бортнянского : «О скорбь ,
В скорбь моя В скорбь велика! »
