Рушив поїзд в далеку дорогу,
Сколихнувся вагон і помчав...
Я в останній вже раз подивився
На те все, що так вірно кохав.
Ти сама на пероні стояла,
Вітер кучері тобі колихав,
В тебе сльози на очах тремтіли
Ти ридала, я важко зітхав.
Прощавай, моя люба дівчино,
Бо я їду в далекі краї.
І, не раз я, напевно, згадаю
Твоє личко і очі сумні.
А як поїзд в степу загуркоче,
Пригадаються знову мені
Звук гітари у місячній ночі,
Поцілунки гарячі твої.
Took the train a long way,
The wagon shook and raced ...
I looked at the last one
Everything he loved so well.
You stood alone on the platform,
The wind of your curls shook you,
You have tears in your eyes trembling
You sobbed, I sighed heavily.
Goodbye, my dear girl,
Because I go to distant lands.
And, more than once, I will probably remember
Your face and eyes are sad.
And as the train grows in the steppe,
Remember me again
The sound of a moonlit guitar,
Kisses are hot yours.
