Ти мені ніяка – ні перша, ні друга.
Ти просто дівчина мого друга.
Ти просто йшла із якимось високим,
З якимось світлим, блакитнооким.
А я за тобою не ходив та не стежив,
Не плів довкола підступних мережив,
Я тобі не хотів перейти дорогу,
Я лиш випадково вийшов з-за рогу.
Ти не стала мені нічого казати,
Ти не стала крутити, не стала брехати.
Ти жодних пояснень не захотіла,
Ти тільки тихенько пробурмотіла...
Приспів:
Лай-ла-ла-ла-лай... Лайливе слово!
Він мені ніхто – я його навіть не знаю!
Ми просто зайшли до одного трамваю.
Я собі зайшов і купив талончик,
Потім став у куточку – жувати пончик...
Та мене підштовхнула якась лахудра
І з пончика мого посипалась пудра!
Така біла пудра із солодкого цукру
Йому сипанула на чорну куртку...
Він заверещав просто несамовито,
Він був готовий, мабуть, мене вбити!
Він довго кричав – все йому було мало!
І в його монолозі переважало...
Приспів
Іноді це просто прояв рівня культури,
Іноді це навіть слово з літератури,
Іноді це спосіб скинути напругу,
Іноді це вияв ставлення до друга...
Часом ставить нас у боксерську стійку,
Часом провокує запеклу бійку,
Часом вражає, часом ображає,
Але часом ще й дуже допомагає...
Приспів
You are not me - neither the first nor the second.
You're just my friend's girlfriend.
You just went with some high,
With some light blue eyes.
And I did not follow you or follow you,
I didn't sail around treacherous laces,
I didn't want you to cross the road,
I just happened to come out of the corner.
You didn't tell me anything,
You did not twist, did not lie.
You didn't want any explanation,
You just muttered softly ...
Refrain:
Lai-la-la-la-lai ... Good word!
He is nobody to me - I don't even know him!
We just walked into one tram.
I went in and bought a slip,
Then he stood in the corner - chewing a donut ...
But I was pushed by some lahudra
And my donut was dusted!
Such a white powder of sweet sugar
He poured a black jacket on him ...
He just screamed wildly,
He was ready, apparently, to kill me!
He shouted for a long time - he was short!
And in his monologue ...
Refrain
Sometimes it's just a manifestation of the level of culture
Sometimes it's even a word in literature,
Sometimes it's a way to relieve tension,
Sometimes it is an attitude of a friend ...
Sometimes he puts us in the box,
Sometimes it provokes a fierce fight,
Sometimes amazing, sometimes insulting,
But sometimes it also helps a lot ...
Refrain
