Текст песни Тартак и Диана Попова - Ты Подумай

Кволий промінь сонця пробився крізь хмари –
Одразу люди одягли окуляри.
І це сонце не сліпить, просто кожен хоче
Заховати душу, заховати очі.
Відгородитись високим парканом –
Його не перескочиш, не проб’єш тараном.
Кожен має проблеми, кожен має турботи,
Між людьми загорожі з колючого дроту.
Незнайомець не скаже доброго слова,
Знайомий зустріне – порожня розмова.
Посміхнутися важко, співчуття неможливе…
Ось людина нещасна, де ж людина щаслива?
В небі раптом яскраво заграє веселка!
Вхопи краплю щастя – сховай у пуделко.
Не давай цьому щастю на місці сидіти –
Відпускай на волю, хай гуляє по світу!

Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина,
Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу,
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо,
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!

Ми живемо у колі вузьких інтересів –
Побутових умов, механічних процесів.
Сонце марно дарує нам позитивні фотони –
В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони!
Застрибнути на пік матеріального статку,
Від проблем заховатись, наче равлик у хатку.
Не почув, не побачив і сказати не може,
Це для нього чуже, а це на нього не схоже.
Телевізор, диван, пиво, футбол…
Тупий серіал, примітивний прикол…
Книга – просто додаток до шкільної програми,
А все, що потрібно, нам розкаже реклама!
Та кожен, хто вірить, почувається в силі
Так змітити життя, щоб радіти щохвилі!
Щоб ця радість росла в геометричній прогресії,
Щоб звільнити цей світ від журби та депресій!

Коли часом здається, що ти зайва людина
І що власне життя для життя не причина,
Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
Ти подумай про тих, кому завжди темно!
Можеш чути радість пташиного співу,
Перекати грому, шелестіння зливи!
Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо,
Ти подумай про тих, кому завжди тихо!

The feeble ray of the sun made its way through the clouds -
Immediately, people put on glasses.
And this sun will not blind, just everyone wants
Save your soul, hide your eyes.
Fence off a high fence -
You won't jump it, you won't ram it.
Everyone has problems, everyone has concerns,
Barbed wire fences between people.
A stranger will not say a good word,
A friend will meet - an empty conversation.
It's hard to smile, no compassion ...
Here is a person unhappy, where is a person happy?
Suddenly, a rainbow in the sky!
Grab a drop of happiness - hide in a poodle.
Don't let this happiness sit still -
Release, walk the world!

When sometimes it seems like you're a superfluous person
And that life itself is not a reason for living,
When you think again that you exist in vain,
Think of those who are always dark!
You can hear the joy of bird singing,
Rolling thunder, rustling rain!
Your trouble is not trouble, your misery is not trouble,
Think about those who are always quiet!

We live in a circle of narrow interests -
Household conditions, mechanical processes.
The sun gives us positive photons in vain -
We have cooler mobile, we have more fashionable ringtones!
Jump to the peak of material wealth,
Hide from problems like a snail in a lodge.
Didn't hear, didn't see and can't say,
It is alien to him, and it does not look like him.
TV, sofa, beer, football ...
A dumb series, a primitive joke ...
The book is just a supplement to the school curriculum,
And all you need is advertising!
But everyone who believes feels empowered
So change your life to delight every minute!
For this joy to grow geometrically,
To free this world from grief and depression!

When sometimes it seems like you're a superfluous person
And that life itself is not a reason for living,
When you think again that you exist in vain,
Think of those who are always dark!
You can hear the joy of bird singing,
Rolling thunder, rustling rain!
Your trouble is not trouble, your misery is not trouble,
Think about those who are always quiet!