Текст песни Тартак - БОча-Чака

Сонце кидає згори палючим промінням
І я прощаюсь з бетоном, я прощаюсь з камінням.
Я втікаю туди, куди дороги не знаю,
Я втікаю туди, де мене ніхто не чекає.
В обійми природи... Там, де мало народу,
Там, де чистая вода, недоторкана врода.
Там, де листя зелене, там, де трави духмяні,
Там, де зорі вночі, там, де зранку тумани.
Лісами, ярами гребу за грибами,
Гребу за грибами ярами, горбами.
У лісі блукаю, щось під ногами шукаю.
Що знаходжу - беру, що беру, те з'їдаю.
Озирнуся довкола, душа розіллється.
Відчуваю, як серце в грудях радісно б'ється.
Побіжу до води, пошукаю сліди
Людей, що до мене ходили сюди,
Де

Буча, буча, буча, чака, чака, чака!

Не знаючи броду я полізу у воду -
Запірну з головою в цю приємну прохолоду.
То раптом голосно крикну, то під водою зникну,
То бути без одягу над безоднею звикну.
Я лежу на піску і проміння по писку
Танцює, неначе під музику диско.
Я почервонію, зовсім не маючи сорому -
Завдячую цим лиш промінню прозорому.
А там за очеретом дівчата спочивають!
На них, як і на нас, зовсім одягу немає!
Та я та мої друзі на них уваги не звертаєм -
Себе від даремної спокуси ретельно зберігаєм.
І, соромно сказати, ми продовжуємо грати
Без усякого азарту в азартні ігри в карти.
А гормональні ігри ми попалимо в багатті.
Ми в гармонії з природою і цього нам достатньо
Там, де

Буча, буча, буча, чака, чака, чака!

Добра тітонька Тетяна розбудила мене рано.
Я піднявся та зібрався прямувати до рибстану.
І хай з неба дощ закрапав я лякатися не стану,
Почалапаю потрохи - не цукровий, не розтану.
По дорозі трава, на траві тій роса.
Давно по тій траві не гуляла коса.
А я далі піду, в очерет-лободу...
Пошукаю, можливо, щось цікаве знайду.
Там Бабина гора, у тій горі - нора,
Малесенька, сухесенька, зручнесенька діра.
На тій горі обідаю, у тій норі вечеряю,
А люди ту нору називають печерою.

А як будемо вертати, будемо голосно співати -
Так, що луна тієї пісні піде по світу мандрувати.
Ця земля серця і душі наші напуває світлом,
Тож нам є чому радіти, бо ми землі цієї діти -
Діти

Буча, буча, буча, чака, чака, чака!

The sun casts rays of the scorching top
I say goodbye with concrete, I say goodbye with stones.
I flee to where the road do not know
I flee where no one expects me.
In the embrace of nature ... Where few people,
Where chystaya water, untouched beauty.
Where green leaves, where aromatic herbs,
Where the stars at night, where the morning fog.
Forests, ravines rowing mushrooms,
Rowing for fungi ravines, hills.
In the forest wander, looking for something underfoot.
What I find - I take that take, eat something.
Ozyrnusya around, soul spilled.
I feel like the heart beating in his chest happily.
Run the water, seek traces
The people that walked me here
Where

Bucha, Bucha, Bucha, Chuck, Chuck, Chuck!

Not knowing the ford I reached into the water -
Stop with the head of this pleasant coolness.
Then suddenly a loud shout, then the water will disappear,
So be naked over the abyss get used.
I lie on the sand and rays to squeak
Dance to the music like disco.
I am red, not with shame -
It only owes rays transparent.
And then girls resting on a cane!
They, like us, no clothes at all!
And I and my friends they do not pay attention -
Away from temptation useless carefully preserve.
And ashamed to say we continue to play
Without any excitement in gambling card games.
A hormonal games we burn with fire.
We are in harmony with nature and enough of us
Where

Bucha, Bucha, Bucha, Chuck, Chuck, Chuck!

Good aunt Tatiana woke me early.
I got up and was going to go rybstanu.
And let the rain from heaven zakrapav I will not be afraid,
Pochalapayu slowly - not sugar, not melted.
On the way grass, dew on the grass one.
On one long grass walking did not spit.
I go up in the cane-quinoa ...
Look, maybe find something interesting.
There Babi mountain in that mountain - hole,
Tiny, suhesenka, zruchnesenka hole.
At dinner that mountain in one burrow dinner,
A hole that people call the cave.

How will returning, we shall sing aloud -
So, the song will echo around the world to travel.
This land is our heart and soul watered light
So we have much to rejoice, for we are children of this land -
Children

Bucha, Bucha, Bucha, Chuck, Chuck, Chuck!