Сірий, темний, вічний полон.
Мов безглуздий тривожний сон.
Лиш кривавий слід на губах.
Поцілунок, що збуджує страх.
Я хочу вихід знайти,
З вічної пустоти.
З нескінченних ночей,
З твоїх чорних очей.
Моїх слів не чуєш ти.
Я прошу, мене відпусти.
Твої руки, мов крижані,
Притискають мене до стіни.
Карі очі, повні бажань,
В них немає жодних вагань.
Я хочу вихід знайти,
З вічної пустоти.
З нескінченних ночей,
З твоїх чорних очей.
Моїх слів не чуєш ти.
Я прошу, мене відпусти.
Ти так страждав на самоті.
Образ плекав у темноті.
Лиш світанку прийде пора
І я зникну… Зникну мов пелена.
Я хочу вихід знайти,
З вічної пустоти.
З нескінченних ночей,
З твоїх чорних очей.
Відблиск сліз у темноті.
Я лиш тінь в твоїй голові.
Серый, черный, вечный плен.
Как бессмысленный тревожный сон.
Лишь кровавый след на губах.
Поцелуй, страшной.
Я хочу выход найти,
С вечной пустоты.
С бесконечных ночей,
Из твоих черных глаз.
Моих слов не слышишь ты.
Я прошу, меня отпусти.
Твои руки, как ледяные,
Прижимают меня к стене.
Карие глаза, полные желаний,
В них нет никаких колебаний.
Я хочу выход найти,
С вечной пустоты.
С бесконечных ночей,
Из твоих черных глаз.
Моих слов не слышишь ты.
Я прошу, меня отпусти.
Ты так страдал в одиночестве.
Образ лелеял в темноте.
Только рассвете придет пора
И я исчезну ... исчезнет как пелена.
Я хочу выход найти,
С вечной пустоты.
С бесконечных ночей,
Из твоих черных глаз.
Отблеск слез в темноте.
Я лишь тень в твоей голове.
