Текст песни Тризубий Стас - Рідне місто

Я з України, з Івано-Франківска, може хто чув?
Місто чудове, колись називалося Станіславув.
Сто років тому тут був випадково письменник Франко,
Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко.

Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Але ні люди, ні риба не квапляться лізти туди.
Їде тролейбус набитий на Пасічну - виджу з вікна...
Це моє місто, маленьке і затишне - Га-ли-чи-на!

Кручені вулиці, липи з тополями та ялинки.
Сорочки вишивані, яйці мальовані і рушники.
Три автостанції, аеропорт, колійовий вокзал,
Електростанція, клуб комунальників, водоканал.

Польська ратуша, й, кажуть, під нею - підземні ходи.
Але ніколи не мав я бажання пхатись туди.
Їде машина, а в кузові крадена тона вапна.
Це батьківщина, це моє місто - Галичина!

А це є найбільша і найбіліша із всіх білих хат.
Тут облрада, а трохи раніше сидів апарат.
Влада змінилась, та все залишилось - ті самі діди.
І, може, тому я їх ігнорую - не лізу туди.

А на Дністровській - базари, кіоски, торгові ряди.
Та грошей не маю і я сі не пхаю писком туди.
Всі щось купують, міняють, гандлюють - людей, як... пшона!
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!

Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Польська ратуша, й, кажуть, під нею - підземні ходи.
Трохи наївна, трохи весела, а трохи - сумна...
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!

I am from Ukraine, Ivano-Frankivsk, who can hear?
The city is wonderful, once called Stanislavuv.
One hundred years ago there was a chance the writer Franco,
Is the industry in our chemistry, board, bread, milk. Left Bistrita, Bistrita right - lots of water. But neither the people nor fish in no hurry to go there. Going trolley crammed on beekeeping - I see from the window ... It's my city, small and cozy - Ha-Do-or-on!
Twisted streets of poplars and linden trees.
Shirts embroidered, painted eggs and towels.
Three bus station, airport, koliyovyy station
Power club, public utilities, water utility. Polish Hall, and, say, under it - underground passages. But I never had the desire phatys there. Rides machine, and the body stolen a ton of lime. It is the home, this is my city - Galicia!
This is the largest and naybilisha of all white houses.
This council, and a little before sitting device.
The government has changed, but still remained - the very old men.
And maybe, so I ignore them - do not climb there. And at the Dniester - bazaars, kiosks, stalls. And I have no money and I do not phayu B squeak there. All buy something, change, handlyuyut - people like millet ...! Oh, my native land, I love you, Galicia! Left Bistrita, Bistrita right - lots of water. Polish Hall, and, say, under it - underground passages. A little naive, a little funny, a little - a sad ... Oh, my native land, I love you, Galicia!