Сонце всміхалося у вікно
але мені було все одно
Ще залишилася та печаль
що розпалювала жаль
З памяті витру усі слова
випиті мною колись до тла
І запалю я усі мости
що в біду мене вели
пр
Запалю свічечку таку саму як я самотню
Крапне віск і поплачемо із нею у безодню
За всю ніч про важливе не навчилися мовчати
Буде час щоб одна одній багато розказати
Тихо тягнула свою вуаль
жалем пригніченая печаль
Сильною бути прийшлось
мені біль затримаю в собі
Память свою до кінця
допю все у душі заморожу
Жити по-новому розпочну
бо сильна я возжможу
приспів
Солнце улыбалось в окно
но мне было все равно
Еще осталась печаль
что разжигала сожалению
С памяти вытру все слова
выпитые мной когда дотла
И зажгу я все мосты
что в беду меня вели
пр
Зажгу свечу такую же как я одинокую
Капнет воск и поплачем с ней в бездну
За всю ночь о важном не научились молчать
Будет время, чтобы друг другу много рассказать
Тихо тянула свою вуаль
сожалением пригниченая печаль
Сильной быть пришлось
мне боль задержу в себе
Память свою до конца
допю все в душе заморожу
Жить по-новому начну
ибо сильная я возжможу
припев
