Я згадую вечірнє місто,
Там у старенькому кафе,
Де пінилось вино іскристе,
Доля дала мені тебе.
Я водоспад волосся твого
Тоді у мріях цілував,
Краплинку смутку неземного
Мені твій погляд навівав.
Приспів:
Твоїх очей мені ніколи не забути,
І поцілунків цвіт,
Мені тебе уже назад не повернути,
Сумний без тебе світ.
Життя немов бурхливе море
Кидало нас між берегів,
Тебе, моя єдина зоре,
Беріг у ньому як умів.
Та лихо перетнуло долю,
Пішовши в небо голубе,
Лишила ти маленьку доню,
У ній я пізнаю тебе.
Приспів (3)
I zgaduyu vechіrnє Misto ,
There the old one cafe
De pіnilos wine іskriste ,
Win Meni gave you.
I Vodospad hair tvogo
Todі in mrіyah tsіluvav ,
Kraplinku smutku unearthly
Meni tvіy Poglyad navіvav .
Prispіv :
Tvoїh eyes Meni nіkoli not zabut ,
² potsіlunkіv Tsvit ,
Meni you already do not turn back ,
PRSPs without you Svit .
Zhittya Nemov burhlive sea
Throws us mіzh beregіv ,
You, my єdina dawn ,
Berіg at Nyoma yak umіv .
That famously peretnulo share
Pіshovshi doves ,
Deprived five small donyu ,
Do I nіy pіznayu you.
Prispіv (3 )
