Молода жінка поверталася з роботи додому автом. Вона вела дуже обережно, бо машина ж новісінька, лише вчора придбана завдяки ощадливості чоловіка, який відмовляв собі у багатьох речах, аби купити саме цю модель.
На запрудженому перехресті жінка на хвильку розгубилася і — цього виявилося досить, аби бампером врізатись у машину попереду.
Жінка розплакалася. Як їй пояснити чоловікові те, що сталося?
Водій другого авта поставився до неї з розумінням, але пояснив, що потрібно записати номери водійських посвідчень одне одного та інші дані.
Жінка стала шукати у пластиковій торбинці свої документи. Звідти випала якась картка.
На картці характерним почерком чоловіка було написано: «Коли щось трапиться — пам’ятай, сонце, що я кохаю тебе, а не авто!»
Нам варто весь час про це пам’ятати: найважливіші люди, а потім все інше. Ми-бо стільки робимо для предметів, авт, будинків, організацій, матеріяльного забезпечення! Якби то стільки часу й уваги ми присвячували людям, світ був би інший.
Ми повинні знайти час на те, щоб вислухати одне одного, щоб подивитися одне одному в очі, щоб разом поплакати, посміятися, поспівчувати, погуляти...
Тільки це заберемо до Господа. Себе і свою здатність любити. Не меблі, не одяг, не тіло...
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
Young woman returning home from work by car. She was very careful, because the car was brand new, just yesterday, due to the thriftiness of a man who refused many things to buy this particular model.
At a polluted intersection, a woman became confused for a moment, and it turned out to be enough to bump into the car in front of the car.
The woman was crying. How to explain to her husband what happened?
The driver of the second car treated her with understanding, but explained that it is necessary to write down the numbers of each driver's license and each other's data.
The woman began to search her plastic bag for her documents. From there, a card dropped.
On the card, the man's characteristic handwriting was written: "When something happens - remember, the sun that I love you, not the car!"
We have to keep in mind all the time: the most important people, and then everything else. We do so much for items, cars, homes, organizations, logistics! If we had devoted so much time and attention to people, the world would be different.
We have to find time to listen to each other, to look into each other's eyes, to cry together, to laugh, to sympathize, to walk ...
Only this will be taken to the Lord. Himself and your ability to love. Not furniture, not clothes, not body ...
From Bruno Ferrero's 365 Short Stories for the Soul