Текст песни Бруно Ферреро - Паркування

Він був справді блискучим менеджером. Робочий день його був організований бездоганно – сприяли цьому комп’ютер, мобільний телефон і годинник. Цінував чи не кожну секунду свого часу!

Одного дня він їхав до великої правничої фірми, де мав зустрітися з поважними людьми. Але розкішний хмародер, у якому розмістився офіс тієї фірми, був стояв у самісінькому середмісті, й менеджер якоїсь миті збагнув, що, виїжджаючи, не врахував шаленого автомобільного руху в центрі міста, ані того, що неодмінно матиме труднощі з паркуванням своєї машини.

І справді, діставшись до місця, він побачив, що мало не кожен квадратний метр прилеглої до хмародера території був зайнятий тим чи тим транспортним засобом. Від’їхав від центру на кілька кварталів – втім, як не вдивлявся, жодного вільного місця так і не знайшов.

Тоді, ледь не в розпачі, почав молитись: «Господи, благаю Тебе – поможи мені, я так потребую зараз Твоєї допомоги! Зроби так, щоб я знайшов місце для паркування. Якщо Ти зглянешся на мою молитву, даю Тобі слово – щонеділі буду присутній на Службі Божій!»

І знову проїхав квартал або два. І знову нічого – яблукові ніде впасти.

Став молитися ще палкіше: «Господи, я не маю права спізнитися на нинішню зустріч. Як поможеш мені відшукати місце для моєї автівки, я сповідатимуся щотижня, не забуватиму й про вечірню молитву».

Молячись, він їхав поволі-поволі, водночас придивляючись до ситуації на вулиці. «Господи, прошу Тебе, якщо знайду куток для паркування, – щодня читатиму Євангеліє. Може, навіть буду провадити катехізацію».

Аж раптом, за три метри від нього, один автомобіль, від’їхавши, звільнив місце.

Зітхнувши з полегшенням менеджер вголос промовив: «Господи, не турбуйся – я вже знайшов місце!»

Молитва є найвеличнішим і найшляхетнішим пориванням людської душі, а не примітивним актом, спрямованим на відвернення лиха.

Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»

He was a really brilliant manager. It was a flawless workday, with the help of a computer, a mobile phone and a watch. He appreciated every second of his time!

One day, he was going to a big law firm where he had to meet some respectable people. But the luxurious skyscraper that housed the firm's office was located in the very middle of the city, and the manager at one point realized that when he left, he did not take into account the frantic traffic in the city center, or that he would certainly have difficulty parking his car.

Indeed, when he got to the place, he saw that almost every square meter of the area adjacent to the skyscraper was occupied by a particular vehicle. He drove away from the center for a few blocks, but he didn't seem to find any free space.

Then, almost out of desperation, he began to pray: "Lord, I beseech You - help me, I need Your help so much now! Make sure I find a place to park. If you look at my prayer, I give you my word - every Sunday I will attend God's Service! "

And again a quarter or two passed. And again, nothing - apples have nowhere to fall.

He began to pray even more fervently: “Lord, I have no right to be late for this meeting. As you help me find a place for my car, I will confess every week, and I will not forget the evening prayer. "

He was praying, slowly and slowly, while looking at the situation on the street. “Lord, I ask You, if I find a parking space, I will read the Gospel daily. Maybe I'll even have a catechesis. "

Suddenly, three meters away, one car left the place when he drove away.

With a sigh of relief, the manager said aloud, "Lord, don't worry - I've already found a place!"

Prayer is the greatest and most noble disruption of the human soul, not a primitive act to avert distress.

From Bruno Ferrero's 365 Short Stories for the Soul