Небо розбили шалені грози,
Бувало, я бігав по ньому босий,
І різав ноги об крила птахів, –
Воно розлетілось на скалки гріхів.
Сонце затьмарила твоя зневіра
І я безтілесний, без м’язів і шкіри,
Тільки душа, наче сонячне гало,
З серця галактик сприймає сигнали.
Приспів:
Там, де птахи, там, де птахи літають,
У небесах, у небесах зникають!
Там, де птахи вили з тобою надії,
На вітряках надії вітер мрій завмер!
Вогонь попелищ не сягне вітрів –
Це мої надії в подобі мерців.
Ти хочеш побачить в очах моїх сльози.
Тіла почорнілі до ями хтось звозив.
Тепер я зникаю за обрій реалій –
Подалі від рук зманіжених далі,
Лечу у простори розбитих небес,
На тиху поверхню зоряних плес.
Приспів
Я лину в моря, де нема берегів,
У ніч із мозаїк, із втрачених днів,
Ковтаю рядки із римованим ядом,
Вповзаю у всесвіт окриленим гадом.
Ховаюсь у світі химерних сплетінь,
Я сам собі світло і сам собі тінь,
Я сам собі раб, і сам собі бог,
Я хочу ділити це щастя на двох.
The sky broke furious storms,
Sometimes, I was running on it barefoot,
And cut his feet on the wings of birds -
It rozletilos to splinters sins.
The sun eclipsed your disbelief
I disembodied, without muscles and skin,
Only the soul like a solar halo,
From the heart of galaxies perceive signals.
Chorus:
Where the birds, where the birds fly,
In heaven, in heaven disappear!
Where birds forks with you hope
In hopes windmill wind froze dreams!
Fire hearth reaches winds -
It is my hope in the likeness of the dead.
You want to see tears in my eyes.
Body blackened to pit one zvozyv.
Now I disappear behind the horizon realities -
Away from zmanizhenyh hands on,
Fly in space broken heaven
In a quiet stretches stellar surface.
Chorus
I lynu the sea, where there is no coast,
On the night of mosaics from the lost days
Swallows lines of rhymed yadom,
Vpovzayu in the universe inspired hadom.
Hide in the world of bizarre plexus,
I myself had the light and shadow,
I myself am a slave to himself and God,
I want to share this happiness for two.
