Мене лякає образ в зеркалі.
Мене чекає окра стервенів.
У цьому ложе я вже стер колін.
Але ні кроку більше цього я не стер пів.
Половина душі благає бути добрим.
Половина віршів чепляє тему соплів.
Але як вижити я знаю,бо
Половина братів моїх,давно засохли.
Ти чув як біт пішов, це я дозволив.
Ти чув як біль ущух, це я дозволив.
Тепер промий Себе, аби не попали в рану сльози.
Вертайся гаяти свій час, бо він дозволив.
Космос це скупчення дір
Ніби ти заглянув в рот до мене.
Але я ніколи нікому не довіряв.
Тому римовариво виходило із реперів.
Таки Я не тесла новий.
Але накрутив я лохів.
Олень ти не тямиш у чому подвох.
Ти живий як усі але нутром ти....
I am scared by the image in the mirror.
I'm waiting for the okra of the bitches.
In this lodge I have already erased my knees.
But no more than that I wiped the floor.
Half the soul begs to be kind.
Half of the poems cling to the nozzle theme.
But I know how to survive, because
Half of my brothers are long gone.
You heard the bit go, I allowed it.
You heard the soreness of pain, I allowed it.
Now wash Yourself, lest any tears fall into the wound.
Come back to waste your time, as he has allowed.
Space is a cluster of holes
It was as if you looked into my mouth.
But I never trusted anyone.
Therefore, the rhymes came out of the benchmarks.
Such I am not a Tesla new.
But I screwed up a sucker.
Deer you do not understand what a catch.
You are alive like everyone else but you are gut ....
