Я ступаю брудними завалами
І руїнами свого будинку
До підвалу, де люди поранені
Де від болю нема відпочинку
Обгорілі каліки шматовані
Доживають останні години
Задубілі трупи кантовані
І потріскані в трупах судини
Я піднімусь брудними завалами
І руїнами свого будинку
Там, де світло, де бій точиться,
Де криваві жнива без упинку
Я піду і загину край урвища,
Тут колись була моя вулиця
А тепер лиш уламки бетону
І ніщо вже не відбудується
Я лежу із осколком у черепі
Те, що мозком було – розлетілося
Я лечу в небеса закіптюжені
Що від диму уже засмерділися,
Унизу – море крові і полум’я,
Навіть Богові душно у п’яти
В Судний День ми самі себе судимо
Ми народжені, щоб убивати.
Я ступаю грязными завалами
И руинами своего дома
В подвал, где люди ранены
Где от боли нет отдыха
Обгоревшие калеки раздираемые
Доживают последние часы
Окоченевшие трупы кантовани
И потрескавшиеся в трупах сосуды
Я поднимусь грязными завалами
И руинами своего дома
Там, где свет, где бой идет,
Где кровавую жатву без Стоп
Я пойду и погибну край обрыва,
Здесь когда-то была моя улица
А теперь лишь обломки бетона
И ничто уже не отстроится
Я лежу с осколком в черепе
То, что мозгом было - разлетелось
Я лечу в небо закопченные
Что от дыма уже провоняли,
Внизу - море крови и пламени,
Даже Богу душно в пяти
В Судный День мы сами себя судим
Мы рождены, чтобы убивать.
