я забуваю витягати зі скрині твої листи,
смайлик завжди намальований,
та в нього очі чомусь сумні.
а я подалі від тебе,у іншій площині,
мій вектор як загартований,
від твого завжди мій в стороні.
ооууееее..відстань росте стіною
ооууееее між тобою і мною
ооууееее..відстань росте стіною
ооууееее між тобою і мною...
Сижу на протязі,вітер гуляє уздовж стіни
від тебе віє лиш холодом і твої руки теперь чужі.
Спитаєш:"Важко без мене?"
скажу я що зовсім ні.
Тепер ми стали знайомими
ні - поцілункам, вуста німі.
ооууееее..відстань росте стіною
ооууееее між тобою і мною
ооууееее..відстань росте стіною
ооууееее між тобою і мною...
я забываю вытаскивать из сундука твои письма,
смайлик всегда нарисован,
но у него глаза почему-то грустные.
а я подальше от тебя, в другой плоскости,
мой вектор как закаленный,
от твоего всегда мой в стороне.
ооууееее..видстань растет стеной
ооууееее между тобой и мной
ооууееее..видстань растет стеной
ооууееее между тобой и мной ...
Сижу в течение, ветер гуляет вдоль стены
от тебя веет лишь холодом и твои руки теперь чужие.
Спросишь: "Трудно без меня?"
скажу я что совсем нет.
Теперь мы стали знакомыми
нет - поцелуям, уста ними.
ооууееее..видстань растет стеной
ооууееее между тобой и мной
ооууееее..видстань растет стеной
ооууееее между тобой и мной ...
