Вечір, тихий вечір обійняв мене як брат,
Зорі з неба білі свічі ніби очі мамині горять.
Я сумую за Тобою сил нема,
Розділяє нас з Тобою далина
Я сумую за тобою де Ти, де?
Бо без Тебе моя доля не цвіте!
Вітер, буйний вітер пожалій мене хоч ти,
Мама у чужому світі, а ти бачиш все із висоти!
Я сумую за Тобою сил нема,
Розділяє нас з Тобою далина
Я сумую за тобою де Ти, де?
Бо без Тебе моя доля не цвіте!
Сльози, світлі сльози обпекли немов вогонь,
Хочу доторкнутись дуже до ласкавих маминих долонь.
Я сумую за Тобою сил нема,
Розділяє нас з Тобою далина
Я сумую за тобою де Ти, де?
Бо без Тебе моя доля не цвіте!
The evening, quiet evening embraced me like a brother,
The stars from the sky like white candles burning mother's eyes.
I miss you force there,
You separate us from the distance
I miss you where are you, where?
Because without you my destiny does not bloom!
Wind, wind exuberant pity me when you,
Mom in a strange world, and you see it from on high!
I miss you force there,
You separate us from the distance
I miss you where are you, where?
Because without you my destiny does not bloom!
Tears, tears light burned like fire,
I want to touch a gentle mother's hands.
I miss you force there,
You separate us from the distance
I miss you where are you, where?
Because without you my destiny does not bloom!
