Текст песни AsQuette - Одного разу я постукаю

Мене те саме знову бере
І я тут, поки не виплюну фінальну фразу і впаду в бою
Далі ключі від мільйону дверей
Але в останні з них одного разу я постукаю

Дітки граються в поганців, у руках топора, мачете
Я би не давав їм покою та коли вони перебирають рими, я перебираю чеки
Але кого би не коробило, я повен напору мій недобитий корабель не потоне в боях
Зняти паруси, далі траверси, нахуй з пари, син, мій опонент – то я.

В мене за плечима ні колу ні двора, повінь і барак, фоном чума й кишлак
Але на причини ніколи не кивав, бо не вибирав, то мій чумацький шлях
Скільки на ньому згоріло мостів, я не то піроман, не то Нерон
Але толку з них, коли знов переді мною то недомірок, то недоМірон

А де я, там допити, проби, копіт від топоту копит, клопоти, побут
Поки ви плодите попит я добами коплю в холодному поту добробут
Не лишався тим, хто сто разів протарить аварійний вихід і потому кине пластирі в робу
Ані шансу їм, я маю сам одного разу постукати по домовині власного гробу

А поки сім років по тому я досі по слову викидую вперто у майк
І давай, розкажи мені, хто я і хто ти, я вислухаю, поки давить змія
Та я весь тут, від дешевих подертих нью белансів і до затертої майки
І, шо б не сказав, ти не вартий ні злості, ні ненависті, бо ти навіть не я

Мене те саме знову бере
І я тут, поки не виплюну фінальну фразу і впаду в бою
Далі ключі від мільйону дверей
Але в останні з них одного разу я постукаю (х2)

The same thing takes me again
And I'm here until I spit out the final phrase and fall into battle
Next are the keys to a million doors
But in the last of them one day I knock

Children play pagans, in the hands of an ax, a machete
I would not give them peace and when they go through the rhymes, I go through the checks
But no matter who cares, I am full of pressure, my unfinished ship will not sink in battle
Take off the sails, then the traverses, fuck the couple, son, my opponent - that's me.

I have no circle or yard behind me, a flood and a barracks, a background of plague and villages
But I never nodded for reasons, because I did not choose, then my milky way
How many bridges burned on it, I'm not a pyromaniac, not Nero
But the point of them, when again in front of me is a shortcoming, then short Myron

And where I am, there are interrogations, tests, hooves from the stamping of hooves, worries, life
While you are producing demand, I will accumulate prosperity in cold sweat for days
He was not the only one who would drill the emergency exit a hundred times and then throw the plasters in his robe
No chance for them, I have to knock on the door of my own grave one day

In the meantime, seven years later, I still throw stubbornly into the T-shirt
And come on, tell me who I am and who you are, I'll listen while the snake presses
Yes, I'm all here, from cheap torn new balances and worn-out T-shirts
And no matter what you say, you are not worthy of anger or hatred, because you are not even me

The same thing takes me again
And I'm here until I spit out the final phrase and fall into battle
Next are the keys to a million doors
But in the last of them once I knock (x2)