Я не знаю я забуду
Я не знаю як на світі жити.
Як любити як дружити
Як людяність за раз пропити
Ось чому життя таке важке
Таке коротке таке гірке
Ось чому люди такі жорстокі
А рани в серці такі глибокі
Завтра ляжеш і не проснесся
Хай совість до душі донесеться
Світ помирає душа гниє
А янгол знає і сльози льє
Ця пісня лине від душі
Зазиваючи затормози
Я не знаю я забуду
Я не знаю як на світі жити.
Як любити як дружити
Як людяність за раз пропити
Я коло мікрофона
Думки коло диктофона
Лунають на весь світ
Не бійся зробити перший крок
ДО СВОЄЇ МРІЇ ДО СВОЄЇ ЦІЛІ
БО ЖИВЕМ ОДИН МИ РАЗ
НОСТАЛЬГІЯ НОСТАЛЬГІЯ НОСТАЛЬГІЯ В ГОЛОВІ
ТЕ ПОХМІЛЛЯ ТЕ ПОХМІЛЛЯ ТЕ ПОХМІЛЛЯ НА ДУШІ
Я не знаю я забуду
Я не знаю як на світі жити.
Як любити як дружити
Як людяність за раз пропити
Я не знаю забуду
Я не знаю как жить на свете.
Как любить как дружить
Как человечность за раз пропить
Вот почему жизнь такая тяжелая
Такое короткое такое горькое
Вот почему люди так жестоки
А раны в сердце такие глубокие
Завтра ляжешь и не проснесся
Пусть совесть по душе донесется
Мир умирает душа гниет
А ангел знает и слезы лье
Эта песня льется от души
зазывая затормозить
Я не знаю забуду
Я не знаю как жить на свете.
Как любить как дружить
Как человечность за раз пропить
Я круг микрофона
Мысли круг диктофона
Раздаются на весь мир
Не бойся сделать первый шаг
К СВОЕЙ МЕЧТЫ К СВОЕЙ ЦЕЛИ
БУ живем ОДИН МЫ РАЗ
НОСТАЛЬГИЯ НОСТАЛЬГИЯ НОСТАЛЬГИЯ В ГОЛОВЕ
ТО ПОХМЕЛЬЕ ТО ПОХМЕЛЬЕ ТО ПОХМЕЛЬЕ НА ДУШЕ
Я не знаю забуду
Я не знаю как жить на свете.
Как любить как дружить
Как человечность за раз пропить
