Не бачити й не знати,
Як вітер віє в душу.
Ніхто не зупине, не скаже,
Що саме я роблю не так.
Лише кричать - постривай,
Навіщо тобі мрії?
Прокидайся та вставай.
Пірнай у сірі будні.
Але лишилась надія,
Залишається віра,
Що день все ж настане
Й розтане ця крига...
Не видеть и не знать ,
Как ветер дует в душу.
Никто не остановит, не скажет,
Что именно я делаю не так.
Только кричат - погоди ,
Зачем тебе мечты ?
Просыпайся и вставай.
Ныряй в серые будни.
Но осталась надежда ,
Остается вера ,
Что день все же наступит
И растает эта лед ...
