Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
Вечірнє сонце, дякую за день!
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Вечернее солнце, спасибо за день!
Вечернее солнце, спасибо за усталость.
Для этих лесов, просвещенных Эденом
И для ржи в рожье золото.
Для вашего рассвета, а для вашего зенита
И для моего обманутого зеленого.
За то, что завтра хочет зеленого,
За какое время ему удалось сделать.
Вечернее солнце, спасибо за день!
Для неба в небе для детского смеха.
За то, что я могу и за что должно быть.
Вечернее солнце, спасибо за все,
Кто не бросил душу.
За то, что завтра ночь его вдохновения.
Что где-то в мире кровь еще не пролилась.
Вечернее солнце, спасибо за день,
Для этого нужно слово как молитвы.
