Вона сама, а завтра може трапитись війна…
Вона сама, залишилась, забудемось де я ?…
Відправлю „Автолюксом”, швидкою допомогою
Без віри без надії загублений дорогою в новий день…
І ніби ніч, заспана і не хоче говорити
І ніби сон, забуті ми, я чую її стон
Куди вона поділась, куди сховались ми,
Без віри без надії залишені самі на новий день…
Налита моя кава, я ніби і не спав
Куди поділись мрії чого я тут шукав
Забуті та забиті я ніби і не знав
Без віри без надії – чого я тут шукав ?
Чого я тут шукав ?
She herself, and tomorrow there may be a war…
She herself, stayed, let's forget where I am?…
I will send by "Autolux", an ambulance
Without faith without hope lost on the road to a new day…
And like night, asleep and does not want to talk
And like a dream, we are forgotten, I hear her moan
Where did she go, where did we hide,
Without faith without hope left alone for a new day…
My coffee is poured, I don't seem to have slept
Where did the dreams of what I was looking for go?
I didn't seem to know the forgotten and the beaten
Without faith without hope - what was I looking for here?
What was I looking for here?
