Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила. |
Впав в бою стрілець січовий, | (2)
Дівчина затужила. |
А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок, |
Повік буде лежати. | (2)
Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
"Вставай, козаче молодий, |
Твоя дівчина плаче!" | (2)
Заплаче мати не одна,
Заплаче й чорнобрива.
Бо не одного козака, |
Сира земля накрила. | (2)
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий, |
Дівчина затужила. | (2)
Ушибчатый ветер степь,
Трава наклона. |.
Упал в битву с Сичовкой, | (2)
Девушка гладит. |.
И был молодой мальчик,
Это возможно любить.
Он пал так сухой лист, |
Веки будут лгать. |. (2)
Летит ворон от незнакомцев
Да и кряч:
"Вставай, казак молодой, |
Ваша девушка плачет! "| (2)
Заплатит не один,
Уборка и валюта.
Для не одного казачества, |
Сырная земля покрыта. |. (2)
Ушибчатый ветер степь,
Трава наклона.
Упал в битву с Сичовкой, |
Девушка гладит. |. (2)
