Текст песни BronX - Різна

Що ховає твоє серце так старанно і глибоко?
Їх не знайде жодна мрія, не побачить жодне око.
І напевно вже ні в кого не залишилась надія,
Бо насправді вона мертва і давно уже не тліє.

Розчиняєшся у людях, тебе поглинає натовп.
Та єдиний лиш рух тіла тебе виділяє раптом.
Ти не схожа на всіх інших, майже просто унікальна.
Та нажаль до твого серця дотягнутись нереально.

І душа твоя холодна, для людей вона закрита.
Лиш для себе однієї у тебе вона відкрита.
Хоч ти маєш безліч друзів – у тебе нема кохання.
І напевно в цьому світі ти уже така остання.

Тобі треба небагато, та воно є максимальним.
Усі ласки й поцілунки здаються банальними.
Коли за вікном відлига – тобі добре і приємно.
І не знаєш ти що значить таке слово, як «взаємність».

Ти пірнаєш у безодню свого непростого світу.
Лиш у темряві і тиші ти знайдеш частинку втіхи.
Все життя як сон проходить, без кінця і без початку.
І колись тебе згадають як одну складну загадку.

Бо часом ти тиха і дуже спокійна,
А іноді дика і вкрай енергійна.
Буваєш грайливою і завжди чарівною.
Іноді злою і водночас наївною.

Для когось бажаною і дуже коханою,
Для іншого згубною і недоторканною.
Не рідко – жорстока, нестерпна й зрадлива.
Та часто ти ніжна, ласкава і мила.

Просто вже набридли ці даремні сподівання,
Коли нема реакції ні на одне зізнання.
Кому потрібні рішення? Кому потрібні дії,
Коли в очах навпроти ти бачиш безнадію!

Навіщо ці розмови, що навпіл розривають?
Навіщо ті слова, яких ніхто не знає?
Навіщо йти вперед, коли уже не треба?
Й дивитися уверх, якщо немає неба?

Скажи, навіщо сонце, коли його не бачиш?
Навіщо ображатися, коли і так пробачиш?
Навіщо мати мрію, що мрією й залишиться?
Й писати в той момент, коли зовсім не пишеться?

Чи зможеш ти відповісти хоч на одне питання
Так просто і відверто без жодного вагання?
Чи можеш ти хоч раз відкритися мені,
Й сказати прямо в очі лиш тільки «так» чи «ні»?

Бо часом ти тиха і дуже спокійна,
А іноді дика і вкрай енергійна.
Буваєш грайливою і завжди чарівною.
Іноді злою і водночас наївною.

Для когось бажаною і дуже коханою,
Для іншого згубною і недоторканною.
Не рідко – жорстока, нестерпна й зрадлива.
Та часто ти ніжна, ласкава і мила.

Хоч тебе всі довго знають, та для них ти нова книга,
Непрочитана нітрохи, бо на ній застигла крига.
Ти завжди неординарна, твої дії незвичайні,
Бо сьогодні ти весела, завтра ж – тонеш у мовчанні.



Что скрывает ваше сердце так тщательно и глубоко?
Они не найдут никакой мечты, не увидят никакого глаза.
И, вероятно, у кого -то нет надежды,
Потому что на самом деле он мертв и не тлею в течение долгого времени.

Вы растворяетесь в людях, вы поглощены толпой.
Но только движение тела внезапно отличается телом.
Вы не похожи на всех, почти просто уникальные.
К сожалению, нереально добраться до вашего сердца.

И твоя душа холодная, она закрыта для людей.
Только один для вас открыт.
Хотя у вас много друзей - у вас нет любви.
И, вероятно, в этом мире вы последний.

Вам нужно немного, но это максимум.
Все ласки и поцелуи кажутся банальными.
Когда окно оттаивание - ты хорош и хорош.
И вы не знаете, что означает слово, такое как «взаимность».

Вы погружаетесь в пропасть своего трудного мира.
Только в темноте и тишине вы найдете часть комфорта.
Вся жизнь как мечта уходит, без конца и без начала.
И как только вас запомнят как одну сложную загадку.

Иногда ты тихий и очень спокойный,
И иногда дикий и чрезвычайно энергичный.
Вы играете и всегда очаровательны.
Иногда зло и в то же время наивно.

Для кого -то желательного и очень любимого,
Для других вредных и невозможных.
Это не редкость - жестоко, невыносимо и коварно.
Но часто ты нежный, добрый и милый.

Просто устал от этих тщетных надежд,
Когда нет реакции на какое -либо признание.
Кому нужны решения? Кому нужны действия,
Когда вы видите безнадежность в ваших глазах!

Почему эти разговоры разрываются вдвое?
Почему те слова, которых никто не знает?
Зачем идти вперед, когда тебе не нужно?
И посмотрите, если нет неба?

Скажи мне, почему солнце его не видит?
Зачем обижаться, когда и так прощай?
Почему мечта - мечта?
И писать в тот момент, когда вас вообще не написаны?

Сможете ли вы ответить хотя бы на один вопрос
Так просто и откровенно без колебаний?
Вы можете открыть меня хотя бы один раз
И сказать прямо в глаза только «да» или «нет»?

Иногда ты тихий и очень спокойный,
И иногда дикий и чрезвычайно энергичный.
Вы играете и всегда очаровательны.
Иногда зло и в то же время наивно.

Для кого -то желательного и очень любимого,
Для других вредных и невозможных.
Это не редкость - жестоко, невыносимо и коварно.
Но часто ты нежный, добрый и милый.

Хотя все знают вас долгое время, но для них вы новая книга,
Нечищен нитрохи, потому что на нем замороженный лед.
Вы всегда необычны, ваши действия необычные,
Потому что сегодня тебе весело, завтра - ты молчит.