Земна дорога – немов пустиня,
Гріх палить душу, кругом – біда.
Та розгорнувши гірке полиння
До нас на зустріч біжить вода.
Вода джерельна, вода солодка,
Вода кринична – не видно дна.
То – Слово Боже, Слово спасіння,
А в ньому щастя є глибина.
Схились душею, візьми в долоні
І донеси до спраглих вуст
Води живої, що на Голгофі
Тобі з любов'ю дає Ісус!
Стомились ноги уже від втоми;
Травою сохнуть твої літа,
Душа загине навік без Бога,
А поруч чиста біжить вода...
Повір, не страшна земна пустиня,
Як по Христових іти слідах,
Бо розгорнувши гірке полиння,
Вже видно – чиста біжить вода.
Земной путь - словно пустыня,
Грех жжет душу, кругом - беда.
И развернув горькое Полынно
К нам на встречу бежит вода.
Вода родниковая вода сладкая,
Вода колодезная - не видно дна.
То - Слово Божие, Слово спасения,
А в нем счастье есть глубина.
Склонись душой, возьми в ладони
И донесет до жаждущих уст
Воды живой, на Голгофе
Тебе с любовью дает Иисус!
Устали ноги уже от усталости;
Травой сохнут твои лета,
Душа погибнет навек без Бога,
А рядом чистая бежит вода ...
Поверь, не страшна земная пустыня,
Как по Христовых идти следам,
Потому развернув горькое Полынно,
Уже видно - чистая бежит вода.
