Мій хворий світ також моя уява
Такими я для себе їх створив
І квітка в полі давно зів’яла
І згас вогонь що тепло так горів
Хворий світ затягує мене з собою
Не відпускає не відпускає
Хворий світ затягує мене з собою
І убитває і убиває
Залишився у холоді де пусто
Залишився зів’ялим але ще живим
У місці де лудей не дуже густо
У тому місці де я не є чужим
Хворий світ затягує мене з собою
Не відпускає не відпускає
Хворий світ затягує мене з собою
І убитває і убиває
І якщо я завжди один і в’ялий
Але один не значить що самотній
І рідко я буваю жвавий
Таких я бувають сотні
My sick world is also my imagination
These are the ones I created for myself
And the flower in the field has long faded
And the fire was extinguished, and the heat was so burning
The sick world drags me along
Does not release does not release
The sick world drags me along
And it kills and kills
Left in the cold where empty
Remained faded but still alive
In a place where the madman is not very dense
In a place where I am not a stranger
The sick world drags me along
Does not release does not release
The sick world drags me along
And it kills and kills
And if I'm always one and cheerful
But one does not mean lonely
And rarely do I get brisk
There are hundreds of them
