Як я сяду на коня чорного
Та по білому снігу - вдаль,
То зупинить мене тільки сонного
У колибі припутній жаль.
Де мої молоді роки-соколи...
Відлетіли, втекли, згинули.
Ой, як хочеться, друзі, деколи
Повернути те, що ми кинули.
Та, на жаль, назад вороття нема
І у бороду впхався дим,
А над кручею ворон крило зніма:
Я б зірвався - і в небо з ним.
Попрошу благодаті у панотця,
А коню вороному подам вівса,
Відпочину, а завтра зранку у сонця
Я спитаю, де мені дітися.
...Як я сяду на коня чорного
Та по білому снігу - вдаль...
...Як я сяду на коня чорного
Та по білому снігу - вдаль...
As I sit on a horse black
And on the white snow - well,
So just stop me sleepy
In the restaurant pryputniy unfortunately.
Where are my younger years, falcons ...
Flew fled, perished.
Oh, how I want, my friends, sometimes
Turn that we threw.
And, unfortunately, there is no back Return
And the beard vphavsya smoke
And over the cliff Remove raven wing:
I would have jumped - and in heaven with him.
Ask grace in panottsya,
A raven horse thought to advertise oats,
Relax and tomorrow morning in the sun
I ask where I go.
... As I sit on a horse black
And on the white snow - good ...
... As I sit on a horse black
And on the white snow - good ...
