І не було видно ні кому у світі
Як раптом трапляється все навпаки
І золото стало розвіяним вітром,
І розчинились в повітрі думки
Я перевертаю день до небокраю,
І хвилини в мить в просторі зникають,
І Сонце за Сходом іде
І захолоділо, там де не хотіло,
Лід не розтопило і не розігріло,
Бо Сонце за Сходом іде
І не було чути ні слова, ні руху
Того, що траплялося десь навпаки
І хтось необачно натиснув без звуку
Таємну ту кнопку, що вже не знайти
Я перевертаю день до небокраю,
І хвилини в мить в просторі зникають,
І Сонце за Сходом іде
І захолоділо, там де не хотіло,
Лід не розтопило і не розігріло,
Бо Сонце за Сходом іде
Знаю - у у у
Як зупинити
Саму тендітну
В просторі мить!
На небосхилі
Спробуй знайти її
І доторкнутися
Хай не летить!
Я перевертаю день до небокраю,
І хвилини в мить в просторі зникають,
І Сонце за Сходом іде
І захолоділо, там де не хотіло,
Лід не розтопило і не розігріло,
Бо Сонце за Сходом іде
И не было видно ни кому в мире
Как вдруг случается все наоборот
И золото стало развеянным ветром,
И растворились в воздухе мысли
Я переворачиваю день к горизонту,
И минуты в мгновение в пространстве исчезают,
И Солнце за Востоком идет
И захолодело, там где не хотело,
Лед не растопило и не разогрело,
Ибо Солнце за Востоком идет
И не было слышно ни слова, ни движения
Случавшегося где-то наоборот
И кто-то опрометчиво нажал без звука
Тайную ту кнопку, которую уже не найти
Я переворачиваю день к горизонту,
И минуты в мгновение в пространстве исчезают,
И Солнце за Востоком идет
И захолодело, там где не хотело,
Лед не растопило и не разогрело,
Ибо Солнце за Востоком идет
Знаю – у у у
Как остановить
Самую хрупкую
В пространстве мгновение!
На небосводе
Попробуй ее найти
И прикоснуться
Пусть не летит!
Я переворачиваю день к горизонту,
И минуты в мгновение в пространстве исчезают,
И Солнце за Востоком идет
И захолодело, там где не хотело,
Лед не растопило и не разогрело,
Ибо Солнце за Востоком идет
