Мандрівник - стомлений хвилями й спеками пустель,
Ти несеш той вогонь, гріє він всіх окрім тебе.
Вірою й працею ти долав всі стражданя сам,
Відкривав змучене серце своє кожному, хто потребував.
----
Та довга дорога ще непройдених шляхів.
І тіло твоє ще живе, тож мусиш триматись і йти.
Душа не покине тебе, допоки ти вірний серцям,
Серцям, що страждають так, так, як страждав колись ти.
----
Не візьмеш ти в дорогу нічого із того, що мав колись.
Світло очей та полум’я в серці з тобою лиш -
не зубвдь та йди.
Воля твоя до добра та мудра любов і кохання -
Щасливим ти будеш у них, а тьма стане світлом ізрання.
Ти радістю серце наповнь, ділися цим безперестанку,
Й отримаєш теплих сповна життєвих обіймів.
Путешественник - утомленный волнами и жара пустынь,
Ты несешь тот огонь, греет он всех кроме тебя.
Верой и трудом ты преодолевал все страдания сам,
Открывал измученное сердце свое каждому, кто нуждался.
----
И длинная дорога еще не пройден путей.
И тело твое еще живет, поэтому должен держаться и идти.
Душа не покинет тебя, пока ты верный сердцам,
Сердцам, страдающим так, так, как страдал когда ты.
----
Не бери ты в дорогу ничего из того, что было прежде.
Свет глаз и пламени в сердце с тобой лишь -
НЕ зубвдь и иди.
Воля твоя к добру и мудрая любовь и любовь -
Счастливым ты будешь в них, а тьма станет светом израння.
Ты радостью сердце наполнит делись этим беспрестанно,
И получишь теплых вполне жизненных объятий.
