В зоопарку, весною утішений,
На веселій галяві при свідках
Слон слонисі скзав: «Моя кішечка»,
Слон слонисі сказав: «Моя квітка»…
В океані бурхливому, глибоко,
Під пронизливи звуки ноктюрна
Кит китися сказав: «Моя рибонька,
Ну до чого ж ви мініатюрна!»
А в хатинсі без світла й віконечка,
Так по-лицарськи ніжно і мило
Кріт кротисі сказав: «Моє сонечко…
Ви – голубка моя сизокрила!»
До весняних беріз вітер лащився
У далекому синьому лісі…
«Підійдіть-но сюди, моя ластівко»,–
Стиха хрюкнув кабан кабанисі.
Хай серця завжди будуть гарячими,
Ну а мрії, як вітер, крилаті!
Так як часто бувають не зрячими,
Хто належить до сильної статі.
А весна омивалася зливами,
Й зрозумів я цієї хвилини:
Не бувають жінки не красивими,
То сліпими бувають мужчини!
In the zoo, spring comforted,
In fun glade of witnesses
Elephant slonysi skzav: "My cat"
Elephant slonysi said: "My Flower" ...
In stormy ocean, deep,
When piercing sound Nocturne
Kytysya Keith said: "My rybonka,
Well what are you tiny! "
A hatynsi without light and window,
So in chivalrous and gentle soap
Crete krotysi said: "My sun ...
You - my dove syzokryla! "
By spring birches wind laschyvsya
In the distant blue wood ...
"Come here-no, my swallows" -
Slowly hryuknuv boar kabanysi.
Let the heart will always be hot,
Well, dream, wind, winged!
As often knowingly,
Who are the stronger sex.
A spring omyvalasya showers,
And I knew this moment:
There are no women are beautiful,
So males are blind!
