Там де живуть мої сни, ночі вже не має
Літо теплом своїм зігріває,
Теплих надій нам усім так не вистачає
То світло що день новий починає...
Жити щоб бачити, як виростають діти,
Та мандрувати з вітрами по світу
Вірити в те, що ми звикли не помічати
Мрію свою у лодонях тримати...
Крапля по скронях очей моїх покотилась,
То сльози щастя надія з’явилась,
Сонце палке щось у серці знов розбудилось
Пісня нова на світ народилась.
В ній наче крилами думка моя літає,
Як дики птах свій притулок шукає
Край на землі що про нього ніхто не знає
Туди моя душа відлітає...
Я знаю то мій дім, навік залишусь в нім...
Раптом невдачі прийдуть, ти їх не лякайся
Якщо впадеш, то з колін підіймайся
Не опускай своїх рук, тільки сподівайся,
Ціль не втрачай лиш за неї тримайся.
Бо кожен з нас має свою дорогу знати,
Може й не легко цей шлях прокладати.
Через мости, щоб ніхто їх не зміг зламати,
Йду я туди кращу долю шукати...
Я знаю то мій дім, навік залишусь в нім...
Там где живут мои сны, ночи уже нет
Лето теплом своим согревает,
Теплых надежд нам всем так не хватает
То свет что день новый начинает ...
Жить чтобы видеть, как растут дети,
И путешествовать с ветрами по миру
Верить в то, что мы привыкли не замечать
Мечту свою в ладонях держать ...
Капля по вискам глаз моих покатилась,
То слезы счастья надежда появилась,
Солнце горячее то в сердце вновь розбудилось
Песня новая на свет родилась.
В ней как крыльями мысль моя летает,
Как дики птица свое пристанище ищет
Край на земле что о нем никто не знает
Туда душа моя улетает ...
Я знаю то мой дом, навек останусь в нем ...
Вдруг неудачи придут, ты их не пугайся
Если упадешь, то с колен поднимайся
Не опускайте свои руки, только надейся,
Цель не теряй лишь ее держись.
Потому что каждый из нас имеет свой путь знать,
Может и не легко этот путь прокладывать.
Через мосты, чтобы никто не смог сломать,
Иду я туда лучшую судьбу искать ...
Я знаю то мой дом, навек останусь в нем ...
