Текст песни Enigma Vine - Rozen Maiden OP - Ukrainian version

Подих намиста з троянд на вустах,
Срібний ланцюг я тримаю в руках.
Знову щось зникне і знову прийде…
Як зневажаю я тебе!
Мій непокірний слуга, не барись!
Стань на коліна, в любові клянись!
Забудь усе, мене почуй,
Любові сльози поцілуй!

І
Знов накрила мене самотність безжальна,
Та луною я чую мов серця стук
І на крилах, на рваних, місячне сяйво…
Що зі мною? Після стількох мук
Немов я жива! Та самотність ріже вогнем.
Ти почуй мої слова. Перед розп’яттям присягнем,
Одним бажанням осягнем!

Пр.
Тихо кайдани з троянди зніми
І на зап’ястя їх нам надягни.
Диво обіймів до тіла торкне…
Як я обожнюю тебе!
Стань на коліна любові краси,
В жертву себе тим словам принеси
Що в серці біль мені дадуть
І в нову казку утечуть!

Чи гріх це – не знаю,
Скажи «кохаю»!
З губ табу зніми,
Словом обійми!

ІІ
Світ мов замок, ворота Богом відкриті!
Я на обрій до нього серце верну.
У світанок відкриєш очі закриті
І до мрій тебе я проведу!
Мене лиш поклич; обережно скажеш ім’я,
Зрозумієш сяйво свіч, тоді здійсниться – прийду я,
І вічність буде вже твоя!

Пр.
Персні троянди схрести по-скоріш,
Стрічку зі шкіри зв’яжи по-міцніш!
В дзеркало йду я, в те коло пора…
О ця скажена клята гра!
Казка любові, прошу, вернись!
Милий, лишися і загубись!
І чорний шлюб німих речей
Прикрасять сльози із очей!

Брехню зневажаю,
Скажи «кохаю»!
Геть здоровий глузд
З непорочних вуст!

Пр.
Подих намиста з троянд на вустах,
Срібний ланцюг я тримаю в руках.
Знову щось зникне і знову прийде…
Як зневажаю я тебе!
Мій непокірний слуга, не барись!
Стань на коліна, в любові клянись!
Забудь усе, мене почуй,
Любові сльози поцілуй!

Тихо кайдани з троянди зніми
І на зап’ястя їх нам надягни.
Диво обіймів до тіла торкне…
Як я обожнюю тебе!
Стань на коліна любові краси,
В жертву себе тим словам принеси
Що в серці біль мені дадуть
І в нову казку утечуть!

Ти ніжно в розмові
Зізнайся в любові
Тільки лиш одним
Поцілунком цим!

Дыхание бусы из роз на устах,
Серебряная цепь я держу в руках.
Опять что-то исчезнет и снова придет ...
Как презираю я тебя
Мой непокорный слуга, не медли!
Стань на колени, в любви клянись!
Забудь все, меня услышь,
Любви слезы поцелуй!

И
Опять накрыла меня одиночество безжалостная,
И эхом я слышу как сердца стук
И на крыльях, на рваных, лунный свет ...
Что со мной? После стольких мучений
Как я жива! И одиночество режет огнем.
Ты услышь мои слова. Перед распятием поклянется,
Одним желанием постигнет!

Пр.
Тихо кандалы розы сними
И на запястье их нам надень.
Чудо объятий к телу тронет ...
Как я обожаю тебя!
Стань на колени любви красоты,
В жертву себя тем словам принеси
Что в сердце боль мне дадут
И в новую сказку убегут!

Грех это - не знаю,
Скажи «люблю»!
С губ табу сними,
Словом объятия!

ИИ
Мир как замок, ворота Богом открыты!
Я на горизонт к нему сердце верну.
В рассвет откроешь глаза закрыты
И к мечтам тебя проведу!
Меня только позови; осторожно скажешь имя,
Поймешь сияние свечей, тогда осуществится - я приду,
И вечность будет уже твоя

Пр.
Перстни розы скрести по-скорее,
Ленту из кожи свяжи по-крепче!
В зеркало иду я, в тот круг пора ...
В это бешеная проклятая игра!
Сказка любви, пожалуйста, вернись!
Милый, останься и потеряйся!
И черный брак немых вещей
Украсят слезы с глаз!

Ложь презираю,
Скажи «люблю»!
Долой здравый смысл
С непорочных уст!

Пр.
Дыхание бусы из роз на устах,
Серебряная цепь я держу в руках.
Опять что-то исчезнет и снова придет ...
Как презираю я тебя
Мой непокорный слуга, не медли!
Стань на колени, в любви клянись!
Забудь все, меня услышь,
Любви слезы поцелуй!

Тихо кандалы розы сними
И на запястье их нам надень.
Чудо объятий к телу тронет ...
Как я обожаю тебя!
Стань на колени любви красоты,
В жертву себя тем словам принеси
Что в сердце боль мне дадут
И в новую сказку убегут!

Ты нежно в разговоре
Признайся в любви
Только лишь одним
Поцелуем этим!