Вперед!
Туди, де стріл голодна зграя
Спішить щити наскрізь пробити,
Де час іде, а не минає,
Де смерть не дасть себе зганьбити,
Туди, де люті голоси
Мішаються з коней іржанням,
Де волі невблаганний меч
Коріння рубить сподіванням
У дзвін сокир, у спів списів
Свою мелодію вплітати,
Вже час настав всю лють вітрів,
Міць громову їй увібрати
Злетіти вверх, торкнутись хмар,
Донизу соколом майнути,
Між обладунків розійтись,
Собою поле огорнути
Всі інші звуки пригнітить,
Натхненням душі оповити,
Поринути до джерела
Й частинку себе залишити
Там, де у вічність кожен крок
Багряні води омивають,
Де смерть не дасть себе зганьбить,
Де час іде, а не минає…
Forward!
There, where arrows hungry pack
Hasty punch through shields,
Where time is running out, not cut off,
Where death will not disgrace themselves,
There, where the voices of rage
Mishayutsya the horses neighing,
Where will the inexorable sword
Roots rubyt expectations
In Bell axes, spears in singing
His melody weave,
For all the time it winds rage,
The power Gromov absorb it
Fly upwards to touch the clouds,
Descending falcon gleam,
Between armor disperse,
A field wrap
All other sounds depress,
Inspiration shrouded soul,
Dive to the source
And leave a piece of yourself
Where the passing of each step
Purple water wash,
Where death will not shame itself,
Where time is running out, and does not pass ...
