Грішним в світ цей прийти,
Грішним в землю лягти,
В хрести-хомути впрягтися й тягти,
Прожити, як скаже книга Брехні.
Снігом розтанеш, тінню поляжеш,
Попілом станеш, біллю заплатиш,
Життя проживши, себе труївши
Сморідом слова з пащі святого.
Церкви та храми, золоті брами,
Пости, молитви та очі пусті.
В землю й думки корінням вросли
Марних надій пророки-хрести.
Ріг Щедрот спорожнів,
Пісок на дні Граалю осів
Іржавим ланцюгом буття
Прикуті до свого життя.
В небесах німі дзвони золоті
Інші з-під землі дзвони загули
Колесо долі в'язне поволі
В гнилій колії святої брехні
Марних надій тавро
На шиї твоїй ярмо
Мертвого бога трон
Іржею цвяхів до долонь
В'їлося, впилося, міцно вціпилося
В душу та тіло слово брехливе
Голкою гострою гарно зашило
Глузд (чи є він?) в баранячу шкіру.
Грешным в этот мир прийти,
Грешным в землю лечь,
В кресты-хомуты впрячься и тянуть,
Прожить, как скажет книга лжи.
Снег растает, тенью ляжет,
Пеплом станешь, болью заплатишь,
Жизнь прожив, себя травя
Смрадом слова из пасти святого.
Церкви и храмы, золотые ворота,
Посты, молитвы и глаза пустые.
В землю и мысли корнями вросли
Напрасных надежд пророки-кресты.
Рог изобилие опустел,
Песок на дне Грааля осел
Ржавым цепью бытия
Прикованы к своей жизни.
В небесах ними колокола золотые
Другие из-под земли колокола загудели
Колесо судьбы вязнет медленно
В гнилой пути святой лжи
Напрасных надежд клеймо
На шее твоей ярмо
Мертвого бога трон
Ржавчиной гвоздей к ладоням
Въелось, впилось, крепко вципилося
В душу и тело слово лживое
Иглой острой хорошо зашили
Смысл (или он?) В баранью кожу.
