Мати
Із-за обрію над полем сонце випливало
А на полі спозаранку мати жито жала
Та й звернулася до сонця, та його питала
Про єдиного синочка, що з війни чекала
Ой ти, сонечко, ласкаве, ти нас зігріваєш
І з гори ти нашу грішну землю оглядаєш
Усе бачиш, усе чуєш, все на світі знаєш
Де синочок мій єдиний чи мені підкажеш?”
А на полі біля жінки той сусідка була
Як зверталася до сонця взяла i почула
Так спитала що ти кажеш, чи може забула,
Що пройшло уже п’ять років, як війна минула?
Як живий був твій синочок чи б не повернувся
Чи гадаєш ти до дому стежки він забувся
Чи ти думаєш саму б тебе він полишив
Певно десь у буряні вiн голову схилив?
Також поруч жито жав чоловік сусідки
Та і дуже йому жаль стало тої жінки
Вiн промовив до дружини облиш бідну мати
Бо від горя може легко розуму не стати
Зовсім я не божевільна мати їм сказала
Нащо кажете, що вмер він, хіба я не знала,
Через те, що він не поруч, то вже не любити?
В моїм серці мій синочок завжди буде жити!”
Приспiв:
Він для мене подих вітра, що ласка обличчя
А струмок бринить, немов, голос його кличе
А ріка блищить на сонці – то усмішка сина
Не утримає ніколи рідного могила!
Have
From the horizon over the field the sun was rising
And in the field in the morning to have rye sting
And she turned to the sun, and asked him
About the only son who had been waiting for the war
Ooh, sweetheart, sweetheart, you're warming us up
And from the mountain you look at our sinful land
You see everything, you hear everything, you know everything in the world
Where is my only son or can you tell me? ”
And on the field beside the woman that neighbor was
As she turned to the sun, she took it and heard it
So I asked what you said if I could forget,
What has been five years since the war?
How alive your little son would have returned
Do you think he forgot the path to the house?
Do you think he would have left you
Did he bow his head somewhere in the storm?
A neighbor's husband also chewed on the rye
And he was very sorry for that woman
He spoke to his wife, begging the poor mother
For, from grief, one can easily become mad
I am not at all crazy about their mother
Why do you say he died, I didn't know
Because he is not around, then no longer love?
My son will always live in my heart! ”
Refrain:
It is for me a whiff of the wind that caresses the face
And the stream swells like his voice is calling
And the river shines in the sun - it's the smile of a son
Never hold your own grave!
