Мереживом спаленим в думках моїх тягнеться
Надія, але надто пізно чекати спасіння
Кров’ю моєю рясно скроплена Земля моя Матінка
Проросте коріння мертве тіла мого
Крокує за мною в сліди вглядаючись
Смерть моя вірная, мов сестра кровная
Зірок блиск повернись
До памяті моєї
Небо гнись до землі
Річки стогонами
Вітру прогонами
Як кулею - правдою
Чи житиму я?
Гори мої, лани, степи
Кровю политі, тілами вкриті
Вічність моя, моя Земля
Небо моє приймай мене
Гризе мої внутрощі туга чорная
Лиже пяти мої, гризе кості мої
Смерть моя...
Дощами омивай могилу мою
Росами напувай тіло неживе
Грозами хай живе душа моя
Посухою хай живе воля моя
Коріння тіла мого проросло і згнило
Огортає земля, заколисує мене
Наче своє мертве дитя
The lace burned in my thoughts stretches
Hope, but too late to wait for salvation
My mother, the earth is profusely sprinkled with my blood
The sprouting roots are the dead body of my body
He follows me into the trail of peering
My death is true, like a blood sister
The stars shine back
To my memory
The sky is decaying to the earth
The river groans
Wind runs
Like a bullet - true
Will I live?
My mountains, deer, steppes
Bloodshed, bodies covered
My eternity is my Earth
My heaven accept me
My inside is a longing black
Only five are mine, my bones are biting
My death ...
Wash my grave with rains
Leave the body alive with dew
Thunderstorms let my soul live
Let my will live by drought
The roots of my body sprouted and decayed
The earth shrouds me
Like his dead baby
