І світить місяць у ночі
У ту безкраю далечінь
В той темний ліс безкраїй
Мов щось просвітлює тобі
То місце проявів надій
Безмежжя страху і краси
Там вниз схиляються вони
Великі брили - кораблі
Там Гонта проходив стежками
Й біля каменю сидів
Нещасно мріяв понад яром
І думи ясні вигадав.
Велика сила тут стоїть
Яка занурює тебе
В магічний вічний світ
Небесного яру!
Й світив місяць у той яр
У ті красиві скелі й млосну ту ріку,
Що текла у безкраю місячну безодню
Схиляючись зі скель вільних вітрів.
И светит луну ночью
В этом бесконечном расстоянии
В этот темный лес бесконечного
Как что -то просвещает тебя
Место проявлений надежды
Безграничность страха и красоты
Там они наклоняются
Большие скалы - это корабли
Там Гава прошел по тропам
И рядом с камнем сидел
Несчастные сновидения за ущелью
И мысли были ясны.
Великая сила здесь стоит
Это погружает вас
В волшебный вечный мир
Небесное ущелье!
И затопить луну в этот овраг
В этих красивых камнях и реке Млосал,
Это перешло в бесконечную ежемесячную пропасть
Наклонившись от камней свободных ветров.
